Верещук поставила крапку в питанні т.з “миру”.
Пряма мова.
Ірина Верещук
В осяжному майбутньому миру не буде.
Незалежно від того, наскільки ми цього хочемо.
Треба прийняти цю реальність і відповідно будувати життя.
Бо росіянам потрібні не території. Вони прагнуть зламати наш внутрішній стрижень.
А виконання їхніх вимог було б просто символом нашого підкорення.
Але українська нація більше не хоче підкорятися. Подобається це комусь чи ні.Книги з історії
Як і всі, я хочу закінчення війни. Однак як і всі, я не хочу підкорятися окупантам.
Мир настане. Але не найближчим часом. А зараз треба налаштовуватися на продовження боротьби.
Кажу це не тому, що хочу продовження війни. Кажу це, бо не хочу брехати.
Хочу, щоб люди виходили з реалій, а не жили від ілюзії до ілюзії.
Правда не завжди приємна. Але вона дає сили боротися.
У війні на виснаження вирішальне значення має міцність тилу. Зокрема, цивільний захист і суспільна стійкість.
У цій війні починається битва тилів. Нам доведеться багато чого змінити – якщо ми не хочемо, щоб у нас посипався тил.
Потрібні реалізм без ілюзій, пафосу та брехні.
Зібраність і професійність у діях. Плюс наша українська затятість.
