Росія нарощує виробництво реактивних безпілотників, перетворюючи їх на засіб безперервного психологічного та фізичного тиску на українські міста.Російські новини
Країна-агресорка Росія може різко посилити тиск на українські міста взимку через масове застосування нових реактивних дронів. РФ уже здатна виробляти близько 3000 таких апаратів на місяць, а дефіцит ракет для ППО створює додаткові ризики. Про це повідомив авіаційний експерт та аналітик Костянтин Криволап в інтерв’ю Главреду.
Росія останніми місяцями розширює перелік засобів повітряного нападу. Йдеться не лише про збільшення кількості вже відомих безпілотників, а й про появу платформ із новими системами наведення та розвідки.
“Росіяни суттєво збільшили кількість відносно дешевих засобів, які вже змогли або ще намагаються довести до великосерійного виробництва. При цьому вони значно збільшують не тільки кількість засобів із відносно невеликою бойовою частиною – 50–100 кг, а й масу вибухівки в нових засобах ураження”, – зазначив Криволап.
Окремий напрямок – розвиток реактивних платформ, які за своїми характеристиками наближаються до крилатих ракет. Експерт звертає увагу на С-71К “Ковер” та модернізований С-71М “Монохром”, який, за його словами, отримує елементи штучного інтелекту.
“Якщо С-71К нам уже відомий, бо росіяни ним билися і зараз запускають його у серійне виробництво, то С-71М – це подальша модернізація цього засобу, але вже зі штучним інтелектом. У нього ще не всі випробування завершилися. Я думаю, що вони завершаться успішно, бо поява реактивних дронів типу “Герань-4″ показує, як швидко це відбувається”, – сказав аналітик.
Посилення можливостей російських БПЛА Криволап пов’язує також із доступом РФ до сучасної електроніки. За його словами, китайські компоненти дають змогу створювати стійкіші канали зв’язку та об’єднувати безпілотники в мережі.
“Росіяни отримали різні види камер. Є складні камери з оптичним зумом до 50x та електронним зумом. У тій самій системі може бути інфрачервона камера. Можливість добре бачити ціль і водночас мати прямий зв’язок із дроном у режимі FPV дозволяє суттєво підвищити точність та ефективність ударів”, – наголосив Криволап.
На цьому тлі головною проблемою для України експерт називає темпи адаптації системи протиповітряної оборони. Він вважає, що очікування повільнішого розвитку російських технологій призвело до втрати часу.Історія України
“Українська система захисту виявилася до цього не готовою й недостатньо ефективною. Ми думали, що росіяни розвиватимуть цей напрям протягом року-півтора. У нас склалося враження, що ми вже майже виграли цю технологічну війну”, – заявив експерт.
Особливо гостро питання стоїть через озброєння, яким зараз доводиться протидіяти реактивним цілям. За словами Криволапа, для їх знищення використовуються ракети наземних комплексів, а також авіаційні ракети для українських винищувачів.
“Навіть якщо ми зараз почнемо щось робити, то не зможемо відреагувати дуже швидко. На це може піти кілька місяців, а протягом цих місяців росіяни можуть завдати нам серйозної шкоди”, – попередив Криволап.
Найбільший ризик, за його оцінкою, створює співвідношення між темпами виробництва РФ та можливостями української оборони. Експерт стверджує, що Росія вже вийшла на масштаб, за якого атаки можуть відбуватися практично безперервно.
“Тому ці дрони прориваються в міста і тероризують їх. Росіяни досягли показника виробництва близько 3000 таких реактивних “Шахедів” на місяць. Це приблизно 100 на добу”, – повідомив він.
Навіть за високого відсотка перехоплень проблема не зникає через сам масштаб застосування. Криволап оцінює нинішній рівень збиття таких цілей приблизно у 80%, однак наголошує на наслідках навіть окремих проривів.
“І так може тривати довго, доки ми не створимо систему захисту від цих дронів, які взагалі не повинні долітати до міста. Зараз рівень збиття досить високий – близько 80 %. Але навіть те, що долітає, створює величезні проблеми, бо цих засобів уже дуже багато”, – зазначив аналітик.
За словами експерта, наслідки зміни російської тактики вже відчувають не лише військові. Під удари потрапляють об’єкти цивільної інфраструктури, через що ризики безпосередньо поширюються на повсякденне життя українців.
“АЗС – це не військовий об’єкт. Але заїхати на заправку зараз уже стало серйозною проблемою. “Епіцентр” – це не Wildberries і не військовий об’єкт, проте й по ньому завдають ударів”, – сказав Криволап.
