Нова під’їзна колія розрахована на 60 вагонів і платформу для розвантаження колісної та тракторної техніки.
Білорусь розгортає біля села Якимівка в Гомельській області залізничну інфраструктуру, здатну приймати військові ешелони, – це відбувається за кількадесят кілометрів від українського кордону. Про це свідчить проєктна документація, яку отримали білоруські залізничники, повідомляє білоруська служба “Радіо Свобода”. glavred.net
Об’єкт проходить у паперах під офіційною назвою “Будаўніцтва палігону ў Гомельскай вобласьці”. Замовником виступає інститут “Ваєнпроект”, а документація передбачає окрему під’їзну колію місткістю до 60 вагонів і вантажну платформу з рампою – саме таку, яка потрібна для швидкого зняття з платформ колісної та тракторної техніки.
Точні координати майбутнього полігону наразі не встановлені. Проте прив’язка колії дає підстави оцінювати логістичну спроможність об’єкта: мова про приймання ешелонів, а не про локальне облаштування навчального поля.
Що вже стоїть на цьому майданчику
Залізниця – не перший етап. Будівництво військової бази в цьому районі триває з кінця 2023 року, і, за оцінками журналістів, там може розміститися 37-ма окрема десантно-штурмова бригада Сил спеціальних операцій Білорусі.
Цей підрозділ уряд Олександра Лукашенка сформував 2025 року – формальним обґрунтуванням назвали захист від української загрози. Державні кадастрові мапи ділять майданчик на дві частини: східну позначено як військове містечко, західну – як навчально-тактичне поле.
Хронологія теж показова. У червні 2026 року ЗМІ фіксували завершення перших об’єктів містечка, а тепер у регіоні беруться за колії.
Риторика Мінська різко змінилася
Керівництво Білорусі від початку підтримало агресію РФ проти України, надавши повітряний простір та інфраструктуру для вторгнення і ракетних ударів по містах, які забрали життя десятків тисяч цивільних. До обслуговування російської воєнної машини залучили й низку білоруських підприємств із різних секторів економіки.Історія
Військові маневри з 2022 року проходять у країні на регулярній основі. Лукашенко виправдовував їх планами вторгнення з боку Польщі, Литви чи України – жодних доказів таких намірів за весь цей час не з’явилося. У червні й липні 2026 року посадовці продовжували говорити про підготовку колективного Заходу до нападу, а європейців звинувачували у “нацистському менталітеті”.
Але вже наприкінці липня, доповідаючи Лукашенкові, міністр оборони Віктор Хрєнін описав військово-політичну ситуацію довкола країни як спокійну та вказав на брак прикмет активної підготовки до дій з боку сусідніх держав.
Ще виразніший сигнал прозвучав 16 серпня: командувач Військово-повітряних сил і військ ППО Білорусі заявив про відсутність загрози для країни й повідомив про поновлення оперативних контактів із Латвією, Литвою та Польщею.
Росія посилює тиск на Лукашенка – думка аналітиків
Главред писав, що за даними аналітиків ISW, Кремль посилює тиск на самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка з метою розширення участі Мінська у війні проти України.
Водночас білоруський лідер намагається балансувати між вимогами Москви та збереженням обмеженої автономії. Лукашенко продовжує чинити опір найрадикальнішим вимогам Кремля. Він утримується від прямого залучення білоруської армії до бойових дій проти України та від масової мобілізації громадян Білорусі для участі у війні.Виконавча гілка влади
Заяви Лукашенка щодо України – останні новини
Нагадаємо, Главред писав, що раніше Лукашенко заявив про нібито “миролюбиву політику” Мінська. Білорусь, за його словами, не хоче воювати ні з росіянами, ні з українцями.
Раніше самопроголошений президент Білорусі заявив, що повномасштабна війна Росії проти України нібито почалася через внутрішні проблеми, зокрема корупцію та зловживання.
Наприкінці червня Лукашенко заявив, що представники президента України Володимира Зеленського нещодавно відвідували Мінськ, де сторони обговорювали питання безпеки та перспективи подальших відносин.
