Адміністрація президента США Дональда Трампа кардинально змінює підхід до зовнішньої політики, роблячи ставку не на кар’єрних дипломатів, а на діючих військових командирів.
Адміністрація президента США Дональда Трампа кардинально змінює підхід до зовнішньої політики, роблячи ставку не на кар’єрних дипломатів, а на діючих військових командирів, які безпосередньо беруть участь у переговорах із ключовими геополітичними опонентами Вашингтона.
Як повідомляє Associated Press, Дональд Трамп уперше доручив провідним військовим керівникам США долучатися до переговорних процесів з Іраном і Росією, фактично надавши армії прямий вплив на формування зовнішньополітичних рішень.
Зокрема, командувач Центрального командування США адмірал Бред Купер уперше взяв участь у непрямих переговорах з Іраном, які відбулися в Омані. Його поява у парадній військовій формі стала демонстративним сигналом про посилення американської присутності та готовність до силового тиску в регіоні.
Паралельно міністр армії США Ден Дрісколл відіграє важливу роль у перемовинах, що стосуються війни Росії проти України. Він підтримує постійний контакт з українськими посадовцями між раундами переговорів та фактично виконує функцію каналу зв’язку між Києвом і ключовими представниками адміністрації Трампа.
За інформацією AP, Дрісколл координує свою роботу з найближчим оточенням президента США, зокрема з Джаредом Кушнером та спеціальним посланцем Стівом Віткоффом, забезпечуючи безперервність діалогу на тлі відсутності політичного прогресу.
Крім того, у переговорах в Абу-Дабі брав участь генерал Алексус Грінкєвіч — командувач американськими та натовськими силами в Європі. За даними військових джерел, його залучення спрямоване на відновлення високорівневих військових контактів із Росією та підтримку постійного каналу комунікації між сторонами.
Аналітики зазначають, що така стратегія свідчить про свідомий відхід Білого дому від традиційної дипломатії. За словами колишнього радника Держдепартаменту Еліота Коена, президенти часто використовують особисто довірених людей для передачі критично важливих сигналів, особливо у кризових ситуаціях.
Водночас нинішній підхід Трампа означає посилення ролі військових у переговорах, що може свідчити про жорсткішу та більш прагматичну модель міжнародної політики, де силовий фактор відіграє визначальну роль.
