Питання України стало однією з головних тем саміту G7.
Саміт “Великої сімки” у французькому Евіані перетворився на головну дипломатичну арену, де вирішується майбутнє американської підтримки України. Президент Володимир Зеленський прибув на захід із чіткою стратегією: переконати очільника Білого дому Дональда Трампа зайняти більш активну та жорстку позицію щодо врегулювання війни з Росією.
За інформацією аналітиків Sky News, цього разу Київ має на руках нові та вагомі козирі, які здатні змінити сприйняття ситуації у Вашингтоні.Географічна довідка
Сила проти слабкості: нові аргументи Києва
Українська делегація робить ставку на прагматизм американського президента. Відомо, що Дональд Трамп у своїй зовнішній політиці традиційно симпатизує тим, кого вважає “сильними гравцями”. Саме тому ключовий посил Зеленського під час зустрічей із західними лідерами, зокрема Еммануелем Макроном та Кіром Стармером, базується на двох факторах:
Динаміка на фронті: Україна демонструє здатність не лише тримати оборону, а й перехоплювати ініціативу на полі бою, що руйнує міф про “патову ситуацію”.
Економічне виснаження Кремля: російська економіка дедалі сильніше просідає під тягарем безпрецедентних санкцій та колосальних військових витрат, що робить позицію Москви вразливішою, ніж здається на перший погляд.
Демонстрація реальних військових успіхів ЗСУ та фінансових тріщин у системі РФ – це саме той мовленнєвий апарат, який розуміє Трамп. Якщо Київ доведе, що інвестиції в українську перемогу принесуть швидкий та ефективний результат, позиція Білого дому може суттєво зміститися в бік активнішої допомоги.
Європа вимагає власне крісло за столом переговорів
Паралельно на полях саміту розгортається інша дипломатична інтрига. Європейські лідери намагаються захистити свої геополітичні інтереси на тлі чуток про можливі сепаратні мирні ініціативи Вашингтона.
У Брюсселі наголошують, що часи, коли США могли дорікати Європі пасивністю, минули. Наразі Європейський Союз перетворився на головний фінансовий щит України, який повністю закриває критичні бюджетні потреби Києва та масштабно постачає озброєння. Завдяки цим зусиллям ЄС розраховує на повноцінну та ключову роль у будь-яких майбутніх мирних переговорах.
Втім, європейцям доведеться докласти чимало зусиль, оскільки існує серйозний ризик опинитися на узбіччі процесів. Експерти застерігають, що Трамп відомий своїм прагненням до одноосібного контролю над глобальною дипломатією і схильний замикати ключові рішення особисто на собі. Відтак лідерам ЄС ще належить довести Вашингтону, що ігнорувати позицію Брюсселя у діалозі з Росією – це стратегічна помилка.
