Небезпечну для рослин речовину юглон розкладають ґрунтові бактерії, тож опад можна використати для компосту і мульчі.
Опале листя волоського горіха не потрібно вивозити чи спалювати. Його можна перетворити на повноцінний компост або вкрити ним озимі грядки, бо токсичну для рослин речовину юглон за кілька місяців нейтралізують ґрунтові мікроорганізми, повідомляє YouTube-канал “Дача Агронома”. glavred.net
Упередження городників має реальне підґрунтя. Волоський горіх виробляє юглон, сполуку з алелопатичною дією, яка здатна гальмувати ріст сусідніх рослин. Саме вона дає характерний горіховий запах: що він сильніший, то більше токсину в тканинах.
Втім, загрозу значно перебільшують. Поки лист залишається цілим, юглон перебуває у зв’язаній формі й назовні не виходить. Вивільнятися він починає лише тоді, коли клітини руйнуються під впливом вологи та бактерій.
Коло вразливих культур також вузьке. Реальну шкоду юглон завдає переважно під час проростання дрібного насіння та молодій розсаді, тоді як дорослі овочі, кущі й дерева на нього практично не реагують. До того ж ця сполука нестійка: мікрофлора ґрунту її активно розщеплює, і через 3–6 місяців розкладання листя юглон повністю зникає.
Компост без ризику: головне – витримка
Через цю здатність бактерій розкладати юглон горіховий опад дає поживний і пухкий компост. Пришвидшене гаряче компостування для цього не потрібне, листу достатньо перепріти природним шляхом.
Агрономи називають два критерії готовності субстрату: щонайменше три місяці пріння і повна відсутність терпкого горіхового аромату. Коли листя стає однорідною темною масою, юглону в ньому вже немає. Такий компост можна вносити під будь-які садові й городні культури.
Укриття для часнику і порятунок перекопаних грядок
Сухе горіхове листя придатне і як мульча для озимих, зокрема часнику та цибулі. Воно лягає на ґрунт об’ємним повітряним шаром і не злежується одразу в щільну кірку. Так утворюється теплоізоляція, що захищає зубки від перепадів температур і промерзання землі.
Через пухке укладання органічної маси на квадратний метр припадає небагато. Тому юглону з осінніми та зимовими опадами вивільняється мізерна кількість, і ґрунтова мікрофлора без шкоди для коренів переробляє його ще до весняного проростання часнику чи цибулі.
Якщо велику кількість свіжого листя вже закопали або закультивували в грядки, ситуацію можна виправити біологічним методом. Ґрунт рясно проливають препаратами з живими мікроорганізмами та ґрунтовими грибами: триходермою, ЕМ-препаратами або деструкторами органіки. Мікрофлора живиться рештками листя й використовує юглон у своїй життєдіяльності, тож він розпадається приблизно втричі швидше, а закопаний опад перетворюється на добриво, багате на гумус.
