Колишня народна депутатка України й військовослужбовиця Надія Савченко ніколи не мріяла про родину, чоловіка і дітей. Про своє особисте життя вона вперше в деталях розповіла в інтерв’ю, яке опублікувала 6 листопада в YouTube українська блогерка Наташа Влащенко.Купити карти
“Чи втратили ви надію на своє особисте життя, зустріти своє кохання?” – поцікавилася блогерка. gordonua.com
“Я її ніколи не мала. Я маю надію на щось інше. Всі люди різні, розумієте? Я ніколи не плекала бажання бути з кимось, мати якусь родину, – пояснила Савченко. – В мене є моя сестра, моя мама. Є якісь люди, з якими я дружу”.
45-річна Савченко запевнила, що в майбутньому не бачить себе матір’ю чи дружиною.
“Я не хочу і ніколи не хотіла мати таке майбутнє, в якому я бачила своїх дітей, свого чоловіка, своїх онуків, в якому я бачила свою старість поруч з кимось. Я бачила свою старість по-іншому”, – сказала вона.
Військовослужбовиця додала, що мріє в старості подорожувати та займатися творчістю.
“Я не відчуваю потребу у підтримці. Чому люди хочуть сім’ї або любові? Бо вони недоповнені. Їм треба оця друга половинка, щоб доповнити. Я можу пускати когось в своє життя на якийсь певний період часу”, – пояснила Савченко.
Контекст
Савченко народилася 11 травня 1981 року в Києві в сім’ї інженера. Після закінчення школи здобула спеціальність модельєра-дизайнера, потім рік навчалася на факультеті журналістики Київського національного університету, після чого підписала контракт зі Збройними силами України (ЗСУ). Почала службу в залізничних військах радисткою, потім підписала контракт на службу в 95-й аеромобільній бригаді в Житомирі. У 2004–2005 роках у складі українського миротворчого контингенту брала участь у місії в Іраку стрільчинею 3-ї роти 72-го окремого механізованого батальйону. Після повернення з Іраку вступила до Харківського університету Повітряних сил, який закінчила 2009 року, ставши штурманкою вертольота Мі-24. Після закінчення університету проходила службу штурманкою-операторкою Мі-24 3-го окремого полку армійської авіації Повітряних сил України в місті Броди Львівської області.Купити карти
Савченко воювала на Донбасі у складі українського батальйону “Айдар”, потрапила в полон до бойовиків “ЛНР” у червні 2014 року в Луганській області, а потім її вивезли в РФ. 22 березня 2016 року Донецький міський суд Ростовської області засудив Савченко до 22 років позбавлення волі за “причетність до вбивства російських журналістів у Луганській області, замах на вбивство й незаконний перетин російського кордону”.
У травні 2016 року Савченко помилували й обміняли на двох російських військових, яких затримали на Донбасі.
Савченко – депутатка Верховної Ради VIII скликання. На парламентських виборах 2019 року балотувалася в одномандатному окрузі №51 у селищі Зайцеве Донецької області. За неї проголосувало восьмеро осіб (вона посіла восьме місце). Після поразки на виборах Савченко спалила агітаційні матеріали. “Я більше нікому нічого не винна, і це прекрасне відчуття”, – заявила вона.
2018 року СБУ заарештувала Савченко за підозрою в організації державного перевороту і терактів. За рішенням суду 16 квітня 2019 року її звільнили з-під варти.
Савченко рідко публічно говорить про свою військову службу, але влітку 2025 року змушена була перервати мовчання, щоб спростувати чутки, що нібито потрапила в полон країни-агресора РФ.Купити карти
У березні 2026 року вона дістала звання майора.
