Скоро День вчителя. Мій синочок цьогоріч пішов до першого класу. І батьки страшенно переймаються, що придбати на свято нашій Оксані Петрівні. Все ж вона буде з дітьми чотири роки, як то кажуть, друга мама. Тож у батьківській групі ми почали обговорювати подарунок.
– Та давайте по 100 гривень в конверт і квіти. Купить собі, що схоче!
– А не мало? Що вона купить за ті 2 тисячі?
– Нащо взагалі ці конверти та подарунки, треба відходити від цього. Ніде у світі не дарують конверти вчителям, взагалі через це звільнити можуть.
– Ніде у світі вчителі таких низьких зарплат не мають!
Сперечалися ми, а тоді голова батьківського комітету запропонувала:
– Я спробую порадитися з вчителькою, може в неї є ідеї.
Вже на вечір оця Світлана написала нам усім:
– Так, говорила я з Оксаною Петрівною. Вона каже, що їй подарунок не потрібен, але пропонує нам купити проєктор в кабінет. Каже, що то для наших дітей буде.
– Гарна ідея! І по скільки треба здавати?
– Ну, проєктор дорогий, 22 тисячі гривень. Тож я порахувала, що треба збирати по 700-800 гривень з дитини!
– А це не занадто? Може ще автомобіль їй купити?
– Але ж це для наших дітей?
– Ну, звичайно, чула, що попередній клас велику плазму купував. То де вона ділася, мабуть, в неї дома.
– Вчителька казала, що плазма зламалася.
– Еге ж, хто перевірить.
Ми так нічого й не вирішили. Та минуло кілька днів і вчителька написала в загальну групу класу дуже неприємне повідомлення.
– Хтось з батьків розпатякав на все місто, що я подарунки вимагаю. З відділу освіти вже дзвонили. Тепер в мене проблеми. Хочу, щоб ви знали, що ви мене дуже підставили, тепер ні квіточки від вас не візьму.
Оксана Петрівна страшенно ображена. З батьками ледве вітається. Не знати, чи це не позначиться на ставленні до дітей. Навіть не знаю, що думати і як воно далі буде. Скажіть вашу думку, така поведінка вчителі це нормально? І такі подарунки – не занадто?
