Я вчителька української мови. І знаєте, хочу написати про те, що вже болить дуже довго.
Ми, українці, не знаємо, як правильно вітатися!
Ну Ви собі це можете уявити?!
Звідусіль чую “Доброго дня”. Ох, ця фраза для мене немов ножем по склі.
Любі читачі, прошу раз та назавжди запам’ятати – потрібно говорити “Добрий день!”
Так, у Вас може виникати певний дисонанс – як це так? Адже ми всі кажемо “Доброго ранку”.
Так, це нормальна структура вітання. Однак, після настання дня та вечора правильно казати “Добрий день” та “Добрий вечір”.
Ну ось в англійській мові Ви не будете вітатися ввечері “Гуд морнігнг”, правда ж?
Ось Вам такий веселий віршик, щоб запам’ятали:
«Добрий день!» — і стає веселіше.
«Добрий день!» — просто й світло стає.
Ці слова — від простого простіше,
Але скільки тепла у них є,
Ласки ніжної й світла ясного.
В двох словах стільки є доброти,
Що від цього вітання людського
У душі можуть квіти цвісти.
То ж вітайтеся просто і щиро,
Хай слова ці всім ласку несуть,
Побажання любові та миру.
Хай у душах постійно живуть.
Вчіть мову, адже вона така милозвучна! Мова – це те, що ідентифікує нас як сильну та незалежну державу!
Для розуміння раджу ще переглянути відео пана Олександра Авраменка:
