Я вже зовсім заплуталась і вкрай потребую погляду збоку. З чоловіком в шлюбі я вже чотири роки, дітей в нас досі нема, але ми дуже хочемо. Живемо в моїй квартирі. Житло мені дісталось від діда, я самотужки доглядала його, доки навчалась в університеті. Скажу чесно, було не просто. Він чоловік з характером. А останні пів року важко хворів і не вставав з ліжка. Уявіть, як тендітній дівчині з цим усім справлятись.
Та я любила діда, щодня читала йому новини та дивилась із ним футбол. Рік майже нікуди не ходила, аби бути поруч. От старий і віддячив.
– Квартиру я тобі залишу. Але хай би там що – не продавай її! Нехай буде лише твоя і нічия більше, аби якщо щось в житті станеться – ти мала куди повернутися.
Я погодилась. Дуже було приємно мати власне житло в такому молодому віці. Якийсь час я жила одна. А тоді доля звела мене з Богданом. Ми почали зустрічатися, та вже за два місяці він переїхав до мене. Я щиро покохала хлопця і жили ми досить добре. А тоді він зробив мені пропозицію.
Тоді саме пандемія була, тож ми весілля не робили, просто розписалися і все. Насправді я завжди хотіла дітей, думала із цим не затягувати. Лише чоловік мене відмовляв. Все казав, що не ті часи зараз. Мовляв, робота в нього не найкраща. Це правда, заробляв він не дуже багато і не надто старався це змінити. Я розумію, що зараз важко щось знайти, але чимало людей працюють он-лайн з дому.
А ще Богдан увесь час допомагав мамі. Постійно брав наші гроші і їй щось купував: то ліки, то харчі.
І ось зараз я наче вмовила чоловіка планувати вагітність. Та раптом він висунув свою умову.
– Нема що заводити дітей в квартирі. Я знайшов чудовий будинок. Продавай квартиру і його купимо. Та і три кімнати й двір, дітям добре буде.
– Я не хочу продавати квартиру. я дідові обіцяла.
– Що за дурниці. Ти просто хочеш, щоб я тут ніким почувався, бо будинок вже нам обом належатиме.
– Так, я хочу мати власний куточок. Що тут поганого.
– Тоді й дітей сама народжуй.
Ми посварились страшно. Тепер чоловік зі мною не говорить. Каже, що я його принижую недовірою. Але як мені бути. Я можу втратити Богдана через квартиру. Порадьте, що робити? Продавати житло чи ні?
