Все частіше згадую свою бабусю. Коли їй було стільки ж років, як зараз мені, а я була ще піонеркою, то весь час дивувалася, що вона не любить свята. Навіть новорічні. “Бабусю, як так можна? Ти навіть ялинку не дістаєш, свято ж! Треба веселитися, мама тебе кличе до нас Новий рік зустрічати” – тараторила я.
На що бабуся мені відповідала, що Новий рік для неї не свято вже, і вона рано ляже спати. Мовляв, чого радіти і гроші спускати на цю «обжираловку».
Мені 62 роки. Живу одна в селі. Про таких як я кажуть – “стара діва”. Кого любила, той в дружини не взяв, аби за кого йти заміж не хотіла. Для себе теж не народила. Боялася, що скажуть люди …
У мене є хороші сусідки – подружки, приходять до мене в гості. І зараз всі вмовляють до них на Новий рік піти. Вони салатики обговорюють … Як за 200 гривень приготувати щось вишукане…
А чого радіти? Навіщо всі ці хлопавки, ялинки і витрати при нашій пенсії? Щоб потім весь січень кашу їсти без масла? Уже багато років мене просто бісить, коли мало не кричать і вітають з Новим роком.
” З новим роком! З новим щастям”! Ура ».
Це ідіотизм просто і нетактовність! Особливо для людей похилого віку. Може, це наша остання новорічна ніч в житті.. Яке щастя? І навіщо всі в новорічну ніч прикидаються, що щасливі, ніби вже мільйон виграли? Я навіть телевізор в новорічну ніч включати не буду. Що дивитися? Як молодіють Леонтьєв і Пугачова з Ротару? Вони там тоннами молодильні яблука їдять чи що? Ще сто років пройде, а вони також будуть скакати по сцені. Пенсіонери ж …
Я впевнена, що багато хто вважає як я. Просто не говорять про це.
Ось недавно почала читати молитви, більше дізнаватися про Бога, перший в житті піст тримаю. Гріх веселитися в найсуворіший час посту. Різдво теж зустрічаю тихо. Але з тихою радістю. Відчуття свята має бути всередині, а не показне і вульгарне, як “Ніна Петрівна, З Новим Роком! Щастя вам у праці і особистому житті !!! »
Все записано зі слів пенсіонерки Ніни Петрівни, з якою познайомилася в електричці.
А у вас який настрій перед святами. Чи теж вважаєте, що весь цей передноворічний ажіотаж зовсім ні до чого?
Загрузка...
