Офіс генерального прокурора відстоює у Верховному суді 1 млрд грн активів держави в одній зі справ, пов’язаних із націоналізацією “ПриватБанку”.
Про це заявила генпрокурор Ірина Венедіктова, відеозвернення якої розміщено на сайті Офісу генпрокурора.
“Обов’язок Офісу генерального прокурора – відстоювати закон, права людини та інтереси держави. Наразі прокурори здійснюють це у Великій палаті Верховного суду в одній із справ, пов’язаних із націоналізацією “Приватбанку”, – сказала Венедіктова.
За її поясненням, суть цієї справи полягає у тому, що родина позивачів під час націоналізації “ПриватБанку” підпала під ознаки пов’язаних із банком осіб, з усіма визначеними законодавством наслідками.
“До них було застосовано загальноєвропейський механізм «bail-in». Він дозволяє врегулювати неплатоспроможність банків або її високу ймовірність за рахунок внутрішніх джерел, зокрема, шляхом списання власних коштів акціонерів”, – зазначила Венедіктова.
Вона наголосила, що під час націоналізації 1 млрд грн депозитів конвертували в акції, які викупила держава.
Позивачі, за словами генпрокурора, вимагають від НБУ, ФГФВО та “Приватбанку” скасувати це рішення і повернути вказану суму, бо не вважають себе особами, пов’язаними із банком.
Венедіктова поінформувала, що цей позов було задоволено постановою Окружного адмінсуду міста Києва у 2017 році, а Київський апеляційний адмінсуд своєю ухвалою залишив її в силі.
Після цього, як уточнила генпрокурор, НБУ, Мінфін і державний “ПриватБанк” оскаржили судові рішення в касаційному порядку.
За словами Венедіктової, Офіс генпрокурора вступив у цю справу у листопаді 2019 року з метою ефективного захисту та представництва інтересів держави.
“Прокурори, забезпечуючи участь у цій справі, переслідують винятково мету сприяти суду у здійсненні правосуддя”, – підкреслила вона.
Венедіктова акцентувала увагу на тому, що застосована до пов’язаних з “ПриватБанком” осіб процедура конвертування депозитів у акції нова для української банківської системи, проте вона застосовується в інших європейських державах і ефективно працює.
Вона підкреслила, що це не покарання чи санкції, а заходи, покликані стимулювати власників банку і пов’язаних з банком осіб не обнуляти активи та втримувати банк на плаву.
“До того ж, самі позивачі у цій справі непослідовні у своєму ставленні до питання пов’язаності з банком. У різних судових справах вони займають кардинально різну позицію”, – відзначила Венедіктова.
Вона наголосила, що ця справа за своєю важливістю – не просто спір, і підкреслила, що представлене судом рішення матиме велике значення для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики при розгляді інших позовів, пов’язаних з націоналізацією “ПриватБанку”.
“Адже цей позов – лише крапля в морі аналогічних – загальна сума вимог до держави у таких справах складає ще понад 29 мільярдів гривень. Нині це чверть бюджету охорони здоров’я”, – зазначила Венедіктова.
За її словами, держава вже витратила на докапіталізацію банку понад 160 мільярдів гривень і ця сума більша, ніж видатки бюджету на сферу оборони на 2020 рік.
До того ж у “ПриваБанку” сконцентровано до 40% депозитів всієї банківської системи, зазначила вона.
“Таким чином у цій справі забезпечення верховенства права та законності, інтерес Держави та інтерес кожного громадянина збіглися. Вони рівні по важливості та становлять той суспільний інтерес, який покликаний захищати прокурор”, – резюмувала Венедіктова.
Нагадаємо, що раніше зеленський заявив, що якщо Венедіктова не покаже результатів роботи, то її буде звільнено з посади Генпрокурора. Імовірно, пані Генпрокурор зрозуміла месендж і активно взялась за роботу.
