1-й заступкник спікера Стефанчук намагається максимально «віджати» у Разумкова владу, пише телеграм канал ЗеРада.
Поки між лідерами парламенту йде холодна війна з посмішками і рукостисканнями. Однак Стефанчук і Зеленський вже бачать першого в Кріслі спікера.
Що б «віджати» порядок денний Ради, Стефанчук створив так званий «план законопроектних ініціатив». За задумом цей план буде складатися Стефанчуком і главами комітетів, які в основному під контролем ОП. Стефанчук дуже хоче, що б які б то не було інші законопроекти не вносилися в зал в обхід цього плану. За задумом авторів новації, така схема роботи повинна зменшити вагу Разумкова і фракцій, пише телеграм канал.
В свою чергу, Як би не намагався очільник Верховної Ради Дмитро Разумков словами переконати журналістів і суспільство в тому, що у нього немає президентських амбіцій, його дії та рішення все одно продовжують наштовхувати багатьох на думки про його окрему політичну гру.
Олії у вогонь підливає і те, що все частіше прізвище спікера фігурує в різноманітних соціологічних рейтингах:
- одні свідчать, що рівень довіри українців до Разумкова вищий, ніж до Зеленського;
- інші показують, що на наступних виборах президента голова Верховної Ради міг би скласти конкуренцію нинішньому очільнику держави;
- ще одні називають Разумкова найбільш перспективним українським політиком.
Чи справді Разумков веде окрему гру? У чому вона полягає? І якими можуть бути її наслідки? Відповідь на ці запитання намагалося знайти Радіо Свобода.
«Чи маєте ви президентські амбіції?» – нині це одне з найулюбленіших запитань українських журналістів до спікера Дмитра Разумкова.
«Працювати в цьому напрямку у мене сьогодні мети немає», – як правило, відповідає він їм.
Тим не менш, останнім часом прізвище Разумкова все частіше фігурує в соціологічних рейтингах потенційних кандидатів у президенти, хоча відсоток, який він у них набирає, поки що незначний – від 2,1 до 3,2 (це серед тих, хто визначився з вибором і має намір взяти участь у голосуванні).
«Голова Верховної Ради – де-юре друга особа в державі, тому завжди в Україні усіх спікерів автоматично зараховували в коло потенційних кандидатів у президенти. Виняток (на моїй пам’яті) становили хіба що Литвин і Парубій. Тому тут Разумков не є чимось особливим, не є винятком», – пояснює колишній політичний оглядач, а нині депутат фракції «Голос» Сергій Рахманін.
За роки Незалежності жодному політику поки що так і не вдалося пересісти із крісла спікера у крісло президента. Та, можливо, це вдасться нинішньому голові парламенту?
