Політика Національного банку України полягає в тому, що курс має формувати ринок. Про це в інтерв’ю, опублікованому 4 грудня, заявив заступник голови НБУ Олег Чурій, передають Патріоти України.
“Національний банк бере участь у торгах лише для згладжування надмірних коливань або поповнення резервів, але в принципі не має наміру або мети втручатися в курсоутворення. Отже, гривня рухається в обидва напрямки, виходячи з попиту та пропозиції. Сьогодні фундаментальні фактори зумовлюють надлишкову пропозицію валюти на українському ринку. За таких умов зміцнення гривні – це природний процес”, – сказав він.
Чурій пояснив, що надлишкова пропозиція валюти й пов’язане з нею зміцнення гривні – це не наслідок лише припливу інвестицій нерезидентів у державні облігації уряду. Цього року на це вони витратили $3,7 млрд, але чиста купівля валюти Нацбанком цього року вже перевищила $5 млрд, тобто надлишкову пропозицію валюти на $1,3 млрд було сформовано завдяки іншим факторам, передусім поліпшенню показників експорту та імпорту.
“Наявність прихованих проблем на валютному ринку економісти завжди бачать у платіжному балансі. В Україні так було й у 2007 році, і у 2013-му: зростання імпорту, в тому числі споживчого, приплив спекулятивного короткострокового капіталу, розширення дефіциту поточного рахунку. Нічого цього у 2019 році Національний банк не фіксує. Зміцнення гривні триває майже рік, а погіршення поточного рахунку відсутнє”, – додав заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.
За словами Чурія, заклики припинити ревальвацію в адміністративний спосіб – це своєрідний вияв комплексу неповноцінності, небажання бачити гривню повноцінною валютою, яка може не тільки послаблюватися, але і зміцнюватися. Водночас валюта, яка може тільки послаблюватися, не має довіри, її не використовують для довгострокових заощаджень, і це веде до доларизації економіки. Відповідно, тоді ніколи не буде й дешевих кредитів у гривні. У світі немає жодного прикладу успішної країни з доларизованою економікою, підкреслив він.
Сологуб стверджує, що значення має не обсяг резервів, а економічна політика. “Україна 2011 року – резерви під $40 млрд, але “Нафтогаз” $25 млрд витратив за два роки на імпорт, і відомо, чим це закінчилося. Зараз політика Нацбанку незалежна і достатньо жорстка, але буде м’якшою. У фінансовій системі – жодного прихованого дефіциту. Дефіциту енергетичного сектору також немає. Ось це і є найважливішим, а не обсяг резервів”, – підкреслив він.
Сологуб підкреслив, що курс впливає на різні сектори економіки по-різному. “Комусь – гарно, комусь – гірше. З одного боку, експортери скаржаться на ревальвацію, а з іншого – інвестиційний імпорт обладнання для них і для інших виробників стає дешевшим”, – додав він.
У НБУ змоделювали, що якби курс був приблизно 27 грн/$ починаючи із другого кварталу 2019 року, то зростання економіки було б на 0,1% більшим. Водночас інфляція була б значно вищою, повідомив Сологуб. Станом на 6 грудня гривня до долара подорожчала до 23,88 грн/$.
Загрузка...
