Зимової ночі перед 19 грудня Святий Миколай опускається на срібній вервечці з неба на землю.За матеріалами:Молитва
Сивобородий, у довгій золотавій киреї, він заходить до кожної хати і кладе дітям у черевички або під подушки свої пречудові небесні гостинці.
Правда, збитошникам Святий Миколай дарує хіба що прегарного прутика, бо з неба він бачить кожного з нас і добре знає, хто чемний, а хто й не дуже…
Якось Господь запитав у Миколая, коли після cмepтi його душа постала перед престолом Всевишнього:
– Що ти хочеш отримати в нагороду за добре життя на землі?
– Нічого не хочу, – відповів Миколай, тільки дозволь мені, Боже, хоч інколи сходити з неба на землю і відвідувати дітей, яких я дуже сильно люблю.
– Я знав, що ти про це попросиш. Ти зможеш це робити. Щороку, в день своїх іменин, сходитимеш на землю.
З того часу в ніч з 18-го на 19-те грудня Миколай ходить по землі і розносить добрим дітям подарунки.
Своїм прикладом він і нас заохочує чинити добро для ближніх і дуже радіє, коли і дорослі, і діти йому в цьому допомагають.
Ти, звісно, здогадуєшся, що ця розповідь про Cвятого, який своїми Молитвами лікує всілякі недуги, допомагає у скрутні хвилини, який оберігає подорожуючих на суші і на морі, відганяє від них біду; про Cвятого, який знайшов своє щастя у тому, щоб служити Богові і дарувати радість іншим людям.
Його знають і шанують в цілому світі, до нього моляться і просять про опіку, йому навіть пишуть листи і запрошують у гості! Бо він – святий Миколай Чудотворець.
Святий Отче Миколаю,
Великий і предивний Чудотворче,
Щиро благаю тебе,
поспіши до мене зі своєю поміччю,
захисти мене від усього поганого:
від вогню й води, від голоду й пошести,
від тяжкoї хвороби й несподіваної cмеpтi.
Охороняй мене все моє життя.
