Іноді знаходяться такі, хто грізно запитує: “А чому ти так не любиш Радянський Союз? Держава тебе безкоштовно вчила, лікувала, квартири безкоштовно роздавала. А ти, невдячний…”
Відповідаю: так, я не люблю Радянського Союзу. Насамперед тому, що там мені брехали. Брехали глобально і безсовісно. Тому що не лікувала і не вчила державу безплатно. Помилуйтесь на фото. Ось насправді хтось оплачував усе це. Осадча Євдокія Аронівна. Безкоштовною рабською працею в колгоспі імені Леніна від зорі до зорі.
1969 рік. У Японії давно винайдено радіотелефон, американський астронавт зіграв у гольф на Місяці. А тут – 12 рублів пенсії. Після мінімум 45 років каторжної роботи при середній зарплаті 4 рублі 64 копійки на місяць.
Якщо комусь із любителів світлого радянського минулого забулося – у 1969 році пляшка найдешевшої горілки (у СРСР всі на горілку міряли) коштувала 2 рублі 87 копійок.
Але це – останні роки. А до 1964 року цього не було. Були “трудодні”. І по кілограму зерна на один “трудодень”. Ліпота…
А середня зарплата в СРСР у 1969 році (за офіційним курсом) – 122 долари 98 центів.
А середня зарплата у США – 491 долар 14 центів.
Тобто, у США роботяга отримував вчетверо з гаком більше за нижчих цін на млеко-сало-яйця та штани.
Насправді зарплата в СРСР була ще нижчою, якщо брати не завищений офіційний, а реальний курс “дерев’яного”.До речі, любителі “совка”, не згадайте, чому рубль називали “дерев’яним”?
Ось за рахунок всього цього вам і будували потворні “хрушівки” (в народі – “хрущоби”) і вчили не дуже якісно, інакше б ви масово не сиділи перед телевізорами, заряджаючи воду від “цілителя” Чумака. І лікували – теж абияк, бо якби лікували нормально, у вас було б здоров’я як у американських пенсіонерів і хоча б половина зубів у роті.
Тож не треба нам про “щасливе радянське життя” казки розповідати. Це все брехня. Безпардонна. Її у спеціальному “органі” винаходили. Називався він Відділ агітації та пропаганди ЦК КПРС. І з кожної настінної радіоточки (у народі “брехунець”) цю брехню у вуха радянським людям вдували.
“Безкоштовні квартири”. Ага, щасс…
P.S.
Більш детально про реалії життя в СРСР; про колгоспи, “трудодні”, “сині конверти”, “безкоштовні” квартири, радянську стоматологію, пологові будинки і про те скільки мільйонів рублів крутилося в сейфах злодійкої радянської партійної номенклатури – у книзі, автором якої маю честь бути
“СУТІНКОВА КРАЇНА”
