В українській мові існує велика кількість слів для опису природних явищ, але деякі з них з часом набувають статусу небажаних або запозичених, що стирає межі правильного вживання. Слово “ливень” є яскравим прикладом такого терміна, який сьогодні рекомендують замінювати нормативними відповідниками.
Натомість для позначення сильного, рясного дощу словники та лінгвістичні ресурси однозначно пропонують вживати слово “злива”. Знання цих тонкощів допомагає не лише дотримуватися чистоти мови, але й повною мірою використовувати її багатство та різноманітність.
Згідно з сучасними нормами української мови та рекомендаціями ресурсу “Slovnyk.me”, слово “ливень” доцільно вважати росіянізмом, особливо в офіційному та метеорологічному вжитку, де воно не використовується як термін. Лінгвістичні джерела наполягають на використанні слова “злива” як нормативного позначення для сильного та рясного дощу. Саме “злива” є терміном, який чітко позначає це метеорологічне явище у словниках.
Водночас в українській мові збереглося чимало колоритних діалектичних варіантів та синонімів, які влучно описують потужний дощ, збагачуючи мову. Серед цих регіональних назв можна зустріти такі слова:
дощовиця,
хлющ,
хляпавка,
залива,
проливень,
хвища (сильний дощ із вітром)
плова (сильний дощ із бурею).
Слово “ливень” має глибоке слов’янське походження, що пояснює його схожість із коренями в українській мові. Наприклад, в українській мові існує низка спільнокореневих слів, як-от лити, розлити, поливати, виливати та інші. Це вказує на те, що раніше “ливень” міг використовуватися ширше або належати до спільних слов’янських лексем.
Ресурс “Горох” наводить приклади використання слова “ливень” у літературі XIX століття. Наприклад, класики, як-от Панас Мирний та Євген Пашковський, вживали це слово у своїх творах. Це свідчить, що певний час слова “ливень” та “злива” могли вживатися спільно, що підтверджує його слов’янський корінь та історичну присутність у мові.
Словник української мови пропонує великий синонімічний ряд до слова “злива”, що дозволяє точно та образно описати явище сильного дощу. Окрім діалектизмів, до синонімів входять:
залива,
потік,
хлющ,
хлюща,
хля́ка,
хляга,
хлягоза.
Для опису інтенсивності дощу існують також описові конструкції:
проливний дощ,
заливний дощ,
ливний дощ,
сильний дощ,
рясний дощ.
У розмовній мові часто використовують яскраві метафоричні звороти, як-от “ллє як з відра” чи “ллє як з цебра”, що найкраще передають нестримну силу природного явища.
