«Подвиг життя» Ніни Матвієнко
Все ж таки стовідсотково правий був Симон Петлюра, коли казав, що гірше за московські воші можуть бути лише українські гниди. І мова тут зараз не про заштатних пєвічек на кшталт лорак чи лободи, які за шмат гнилої ковбаси зроблять все, що завгодно. Йдеться про дуже поважну і справді видатну людину. Правду кажучи не знав, та коли дізнався був у шоці.
Ніна Матвієнко, видатна українська співачка, неперевершена виконавиця народних пісень, народна артистка України, Герой України, як то кажуть найщиріша українка, виявляється є прихильницею «русского мира» і вважає, що українці і росіяни – це народи-брати. Більше того, вона не визнає агресії Росії проти України і твердить, що конфлікт на Донбасі є «клановою війною».
Як повідомляє сайт «Патріоти України» під час ток-шоу на одному з українських телеканалів Ніна Матвієнко заявила: «У Путіна свої інтереси, в Ахметова – свої, у Порошенка – свої, у Коломойського – свої, і так далі… І до кожного угруповання йдуть за когось воювати. Як же я можу ставитися до АТО?».
За її словами «тепер із родичами воюємо, із кров’ю своєю». І далі співачка зазначила, що під час молитви проклинає винуватців конфлікту. «Я знаю, хто вороги, – кривава еліта. Ті троє, які вивели всіх на площу, заради своїх шкурних інтересів… Я їм не пробачу ніколи цього», – сказала Матвієнко.
Свою прихильність до «русского мира» Матвієнко виявила й тим, що віддала свого сина до московського монастиря. Відомий поет, перекладач Дмитро Павличко написав з цього приводу такого вірша:
Не вчи мене любити Україну,
Якщо ти свого сина віддала
Московській церкві, золоту дитину
Перевернула в темного хахла.
Не чує він тепер твоєї мови,
Ненавидить свого дитинства сни,
Не молиться до Божої Покрови
За Україну, що встає з труни.
Ти сина в монастир чужий сховала,
Закрила мудро від страшних загроз;
Душа твоя від страху приневпала,
Але не бійсь! Він – славний малорос.
Він молиться до імперського бога,
Цілує руку п’яного попа,
Ховається од світла, як стонога,
Його душа – безпам’ятна й сліпа.
Він дивиться в царів жорстокі лиця,
Та бачить янголів, а не катюг;
Він – не слуга Господній, він – мокриця,
Диявола пахолок, рабський дух!
…А твій синок до твого серця й дому
Не вернеться із підкремлівських зір,
Він на землі Гоморри і Содому
Відновлює кривавий «русский мір»!»
Чому ж так відбувається, що українці зраджують свій народ і замість героїв і патріотів ростять манкуртів і яничар? Хто дасть на це відповідь? Можливо вона криється у словах Джавахарлала Неру про велику біду для нації — інтелігенцію, яку виховали колонізатори.
Mark Chrinenko
Джерело:bbc-ccnn.com