Люди, які ностальгують за СРСР, люблять згадувати, які в ньому були низькі ціни. Правда, якщо порівняти їх з зарплатами того часу, стає зрозуміло, що крім найпростіших продуктів грошей мало на що вистачало.
Про це йдеться в публікації на Leprechaun.land, в якій порівняли доходи громадян з цінами в магазинах під час так званого “застою” в 1975-1985-их роках.
В якості ілюстрації там взято фотографію зі звичайного продуктового радянського магазину. Привертають увагу полиці з вкрай малим асортиментом товарів (чотири види консервів і кілька трилітрових банок з овочами) і оголошення: “Горілка за талонами”.
Середній дохід для різних категорій населення:
- 40 рублів – інститутська стипендія;
- 70 рублів – зарплата медсестри;
- 70-130 рублів – з/п молодого фахівця;
- 200 рублів – середня з/п по країні;
- 300 рублів – дохід підполковника ЗС;
- 450 рублів – з/п секретаря обкому партії;
- 600 рублів – дохід міністра.
Варто зазначити, що зарплати, як правило, були жорстко фіксованими, тож заробляти більше держава своїм громадянам не давала. Отже, в результатах своєї праці мало хто був по-справжньому зацікавлений.
За одну копійку можна було придбати: стакан газованої води, коробку сірників.
Якщо в кишені було 3 копійки, можна було дозволити собі склянку квасу або проїхатися на трамваї.
За 10 копійок можна було купити кілограм картоплі або порцію ягідного морозива (міфічне “найсмачніше морозиво” – об’єкт особливої любові фанатів СРСР).
11 копійок коштував біляш або ескімо на паличці. Півлітровий пакет молока – 16 копійок, стільки ж вартував буханець житнього хліба.
Пачка сигарет “Космос” коштувала 70 копійок. Відчутно дорого, як порівняти з “класичною” зарплатою в 120 рублів.
За 2,15 рубля можна було придбати платівку в щільному конверті або два комплексні обіди в їдальні. Абонентська плата за телефон становила 1,5 рубля на місяць.
До речі, платівка ця, найімовірніше, була б виробництва фірми грамзапису “Мелодія”. Ціни на іноземні вироби або їхні копії (беручи до уваги середні зарплати) буквально злітали в космос.
Свідчення цьому – ціна за 60-хвилинну касету становила цілих 4 рублі. “За ті ж гроші можна було пообідати в ресторані або купити авіаквиток Краснодар – Геленджик”, – йдеться в публікації.
Звичайний кубик Рубіка коштував дуже дорого – 10 рублів.
Далі йдуть речі, які разом з ростом ціни переходили в розряд дефіциту. Велосипед “Орлятко” коштував 39 рублів. Більш модний “Салют” – вже 84 рублі.
Акустична гітара Cremona – 70 рублів.
У 96 рублів обходився килим розміром 220 см на 137 см, що “прикрашав” стіни радянських квартир. Насправді, їх вішали від звичайної бідності життя й загальної убогості радянських осель. Щоб їх купити, багатьом громадянам доводилося годинами стояти в чергах.
Щодо справжнього дефіциту – магнітофон “Електроніка 302”. За нього потрібно було заплатити 155 рублів, в півтора раза дорожче, ніж за фотоапарат “Зеніт” із професійним об’єктивом.
Мотоцикл “Іж-Планета-3” – 670 рублів. Майже в цю ж суму обійшовся б ламповий кольоровий телевізор.
“Москвич-412” коштував наприкінці 70-х рр. майже 5000 рублів. Водночас однокімнатна кооперативна квартира обійшлася б в 3-4 тис. рублів.
ВАЗ-2106 коштував уже 7200 рублів.
“Елітна” ГАЗ-24 “Волга” – 9000 рублів.
Як повідомляв OBOZREVATEL, в епоху СРСР існували пропагандистські твердження, що нібито радянські громадяни отримували найкраще у світі освіту й медичне обслуговування. Видання “Медуза” розвіяло найвідоміші міфи про життя в Радянському Союзі в “золотий вік”, який випав на 1970-80-ті роки.