Колишній народний депутат “козак” Михайло Гаврилюк заявив, що будує триповерховий будинок в Карпатах не на гроші, які нібито міг нечесно заробити в Раді, а тому, що “вдало одружився”.
Так він спростував новину про будинок на 550 кв. метрів в Карпатах поряд зі ставком і водоспадом, на будівництві якого були помічені члени його сім’ї. Про це екснардеп написав у Facebook.
ЗМІ часто виставляли мене тупим у своїх сюжетах, але сьогодні вони скочили вище голови. Виявляється, я будую триповерхову хату в мальовничих Карпатах, на чудовій великій ділянці біля водоспаду, не внісши в декларацію дані про кошти, на які я мав усе це придбати й побудувати. Тобто в декларації я прикидаюся бідним і водночас будую хату в селі, де всі один одного знають. Геніально. Напевно, той образ дурнуватого козачка, який мені усердно вимальовували 5 років, чудово підпадає під нову сенсацію, бо ми ж любимо задовільнятись поверхневою інформацією і білими нитками. Істина нам не потрібна. Вона нудна.
Та яким не було б моє здивування сьогоднішній сенсації, мушу зізнатися, що я чекав цього моменту. В селі вже давно поговорюють, що то депутат будується, який тисне на зелену кнопочку за гроші, і це було тільки питанням часу, коли такою інформацією зацікавляться журналісти. При чому ті журналісти, які раніше приписували мені чужі декларації, чужих дітей і крадені машини у ветеранів АТО.
Так-от, любі мої, хочу повідомити вам, що я просто вдало одружився. Моя дружина не тільки допомагає мені збагачуватись знаннями, але й збагачує мене матеріально!)) На тій чудовій ділянці з “водоспадом” завжди був город, який обробляли бабця і дідусь моєї дружини, але ж хіба не краще звучить, що то колишній депутат, герой Майдану, придбав її, приховавши покупку в декларації? Звісно краще, ефектніше! Вкотре доводить злочинність минулої влади.
Батьки моєї дружини пожертвували її дитинством, щоб дати їй краще життя. Якби ж вони знали, що вона вийде заміж за депутата, який у майбутньому збудує їй хороми, то не гнули б свої спини на заробітках! Тато Ярини не провів би в Чехії довгих десять років, мама Ярини не змушена була б потім до нього приєднатись, залишивши доньку на бабцю й діда. Вони б жили щасливо і без розлук у надії на те, що прийде багатий дядько і допоможе їм та їхній дитині. Але ці факти також не вписуються в загальну картинку про Гаврилюка, тому ми їх просто не помічаємо.
Мені часто кажуть, що не варто коментувати кожну статтю, яка виходить про мене, бо “собаки гавкають, а караван іде” і тп, але я так не можу. Я знаю, що багато людей не вірять ЗМІ, і саме для них я хочу пояснити. Так, хата будується. Вже не перший рік, своїми силами і силами родини, які також допомагають фізично. Це не Межигір’я, це проект, на який ми покладаємо великі надії. Ні, мені не соромно, тому що всі люди хочуть працювати на себе, і ні родичі моєї дружини, ні я – не виняток. Коли все життя працюєш на когось, то маєш право пожити й для себе, я так вважаю.
Так, я допомагаю своєму тестю. Кожну зайву копійку я вкладаю в цей проект, кожну вільну хвилину я проводжу на будові. Ні, мені не соромно повертатись до будівництва після депутатства, бо я професіонал у цій справі, це по-перше. По-друге, я теж маю якось жити. У мене сім’я і двоє дітей. Якби у свій час я скористався тими можливостями, які мене пропонували у ВР, то повірте, я б не будував своїми руками хату в українському селі, а давно жив би десь на Мальдівах, або й надалі працював при владі, не шукаючи способу, як прогодувати сім’ю. Щоб реалізувати те, що ми задумали, потрібно буде багато часу і коштів, і, можливо, комусь знову прийдеться їхати на заробітки. Можливо, навіть мені. І цього я також не соромлюсь, бо так в Україні живе багато людей.
Я сподіваюсь, що прояснив вам цю ситуацію. У нас на руках є всі документи, які підтверджують написане, та все одно підозрюю, що це не перші відвідини журналістів, не перші маніпуляції. Та хіба мені звикати?