Пост українки у фб мовою оригіналу:
Одного разу син запитав свого батька:”Як ви жили раніше без доступу до технологій:без Інтернету, без комп’ютерів, без телевізорів, без кондиціонерів, без телефонів?
“Батько відповів:
“Оскільки ваше покоління живе сьогодні: без молитви, без співчуття, без честі, без поваги, без сорому, без скромності, не читаючи книг …Ми, люди 1939 – 1985 рр., ми благословенні.Наше життя – це живий доказ цього:ми ніколи не носили шоломів, граючись та катаючись на велосипедах.Ми не боялися ходити самі до школи з першого дня.Після школи ми гралися до заходу сонця.Ми ніколи не дивилися телевізор пів дня.Ми гралися з справжніми друзями, а не друзями з Інтернету.Коли ми були спраглими , ми пили воду з-під крана, а не з пляшки.
Ми не часто хворіли, хоча ми ділилися однією склянкою соку з чотирма друзями.Ми щодня їли картоплю і багато хліба і ніколи не набирали ваги.Ми самі створювали свої іграшки і гралися ними і ділилися своїми іграшками та книгами.Наші батьки не були багатими. Вони дарували нам свою любов, навчили нас цінувати духовність, дали нам розуміння справжніх людських цінностей – чесності, вірності, поваги, наполегливої праці.У нас ніколи не було: мобільних телефонів, DVD, PlayStation, Xbox, відеоігор, ноутбуків , інтернет-чатів.
Але у нас були справжні друзі!Наші спогади були на чорно-білих фотографіях, але вони були яскравими та барвистими, ми із задоволенням переглядали сімейні альбоми, та з повагою зберігали портрети наших предків.Ми не викидаємо книги в смітник, ми стояли за ними в черзі.Ми не показували своє життя публіці і не обговорювали життя інших , як ви – показуючи своє життя в Instagram, публічно обговорюючи сімейні таємниці в ЗМІ.Ми унікальне та найрозумніше покоління, тому що ми останнє покоління, яке слухає своїх батьків і перше покоління, яке слухало своїх дітей.
Загрузка...
