У важкі 90-ті від мене пішов чоловік. Я залишилася з маленькою дитиною без роботи і грошей. Жила з матір’ю в селі. Я не знала, що робити і як самій виростити дитину.
І якраз цей час мені прийшов лист з Італії від колишнього однокласника з пропозицією приїхати в гості. Я довго вагалася, але мама сказала, що це може бути мій шанс. І я вирішила ризикнути. Зібрала всі свої гроші, залишила донечку мамі і поїхала.
Я знайшла там роботу. однокласник допоміг, і залишилася там працювати. Було дуже складно, але мама і дочка чекали від мене допомоги. А моя заповітна мрія була – заробити і побудувати власний будинок. І за кілька років мені це вдалося! Ним усім змилувалися, деякі заздрили.
Я познайомилася там з хлопцем, справа йшла до весілля. І ось напередодні сниться мені сон. Бачу свою покійну бабусю у воді і з каменем на шиї. Вона каже: «Ти ось заміж зібралася, а мене хто вимолювати буде?».
Вранці зателефонувала мамі і розповіла сон. Мама сказала, що моя бабуся таким чином пішла, коли я ще була маленька. Мені не розповідали, щоб не засмучувати.
Я вирішила, що це віщий сон. Відклала весілля і поїхала по святих місцях, молилася за бабусю, щоб Бог простив їй її гріх. За цей час я зрозуміла, що не люблю того хлопця. Добре, що весілля відклала.
Незабаром я зустріла свого майбутнього чоловіка, з яким ми вже багато років разом, живемо душа в душу. Я вважаю, що я допомогла бабусі, а вона допомогла зустріти мою другу половинку. Справжне кохання.
Наша з чоловіком улюблена країна для подорежей і сьогодні – Італія, ми дружимо родинами з сімєю мого однокласника, який колись покликав мене в цюсонячну країну. Мама живе з нами, а у нас з чоловіком народилися ще двоє дітей, син і дочка. Я – щаслива мама трьох чудових дітей!