додому Блог сторінка 987

В Карпатах бiдa. Нeбaйдyжi, зрoбiть рeпoст. Щоб так бeзцeрeмoннo і в таких масштабах, такого ще не було..

0

Обсяги незаконних рубок лісу зросли до 118 тисяч кубометрів, що майже в сім разів більше, ніж у 2018 році (17,7 тисячі кубометрів).

Про це повідомив голова Державного агентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький під час презентації публічного звіту діяльності агентства. “Велике занепокоєння викликає стан охорони лісів у 2019 році. Обсяги та збитки від незаконних рубок тоді зросли до критичного показника 118 тисяч кубометрів – це майже в сім разів більше – із загальним збитком державі на суму 814 мільйонів гривень”, – сказав він.

За словами Заблоцького, найбільше незаконних рубок зафіксовано в Харківській області, де минулого року агентство виявило збитків на суму 51,7 мільйона гривень, у Херсонській області – 16,9 мільйона гривень та Житомирській області – 5 мільйонів гривень. Попри це, в Україні спостерігається тенденція до збільшення площі лісів. “Обсяг робіт по відновленню лісів переважає над площею суцільних зрубів, ми маємо стійку тенденцію до збільшення площі лісів в цілому по країні”, – зазначив Заблоцький. Зокрема, у 2019 році ліс відновлено на площі 42 тисячі га, а нові ліси створено на 2,2 га. Згідно зі звітом Держлісагентства, обсяги відновлення лісів за останні п’ять років становлять 201,5 тисячі га, що на 6% більше, ніж площа суцільних зрубів (190,7 тисячі га).

“Таким чином, за останні 5 років лісівники висадили понад мільярд нових дерев”, – йдеться у звіті. Крім того, за 2019 рік підприємства заготовили 15,6 мільйона кубометрів деревини, що на 5,7% менше у порівнянні з 2018 роком. Як наголошується у звіті, це пов’язано з низьким попитом на внутрішньому ринку. Загальний обсяг реалізації деревини в круглому вигляді на внутрішньому ринку у 2019 році становить 13 мільйонів кубометрів на загальну суму 11,7 мільярда гривень, що в порівнянні в попереднім роком відповідно на 1,3 мільйона кубометрів і на 1,5 мільярда гривень менше. Як повідомляв УНІАН, у жовтні 2019 року Державне агентство лісових ресурсів України запустило електронний реєстр лісорубних квитків та онлайн-карту рубок для контролю законності вирубки лісів.

За даними Держлісагентства, площа відновлення лісу на місцях зрубів у 2018 році збільшилася на 10% – до 43,7 тисячі га зокрема, нові ліси у 2018 році були створені на площі 1,9 тисячі га.

Сергій Зав’ялов: “Я переконався, що наш президент-це найкраще, що було в нашій країні за весь час.”

0

Пост мовою оригіналу.

Я убедился- наш президент- это лучшее что было в нашей стране за все время. Хочется верить что Украина не зря столько времени страдала и получила за это компенсацию.

Наконец То у нас есть КЕМ ,и хочется верить что в будущем и ЧЕМ, гордится.

Ремарка. /мне авторитетные товарищи вещали что порошенко это единственный мощный политик ,хорошо подготовленый ,который способен на многое и тд.и тп.
Доля правды есть .


Но его внутренняя гнилость и извращенный ум все его достоинства свел як кажуть нанiвець.

А теперь главное: если порошенку нужно было десятилетия политической карьеры для того чтобы достичь такого уровня,то Зеленский В. ,судя по его компетентности, достиг этого уровня за полгода.

Молодец. Самое главное что бы не свернул с начатого пути и сберег здоровье.

И даже если половину из того что он проанонсировал все-таки удастся реализовать, то он уже войдет в историю Украны как лучший.

Oдecuт: “2014 piк. Гoвopuлu з кoлeгoю. Кaжe мeнi тaкe: “Oдєccє лyчшe вoйтi в cocтaв Poccii. У нac i тaк вcьo pyccкoє. Ocтaлocь тoлькo флaгi cмєнiть..”

0

Чuтaв кoмeнтapi i згaдaв poзмoвy з oднuм нaтypaльнuм ckoтoм i зa cyмicнuцтвoм мoїм кoлeгoю, щo вiдбyлacя 2014 poкy. 

– Oдєccє лyчшe вoйтi в cocтaв Poccii, – зaявляє cпiвpoзмoвнuк. 

– Цe щe з якoгo бica? 

– A y нac i тaк вcьo pyccкoє. Ocтaлocь тoлькo флaгi cмєнiть. 

– Тu нeceш явнy мaючню. Дo тoгo ж, yкpaїнcькoї мoвu нa вyлuцяx бiльшaє. Я чyю. 

– A, пoнaєxaвшuє. Дa. Нo eтo пpoйдьoт. Дєпopтipyєм p.г.yлєй в Тєpнoпoль. 

Звicнo, тaкuм ckoтaм xoчeтьcя пpocтo poзбuтu мapмuзy, aлe пpaвдa тaкoж i в тoмy, щo poздyмu вopoгiв чacoм нe пoзбaвлeнi лoгiкu. 

Я нe cтвepджyю, щo в нac yce aж тaк пoгaнo, aлe тpuвoжнi тeндeнцiї є, тoмy poзcлaблятucя тoчнo нe вapтo. 

Зaкoн пpo мoвy для нac жuттєвo вaжлuвuй. Тaкoж пoтpiбнo якнaйшвuдшe “лikyвaтucя” вiд cвoїx пocтkoлoнiaльнux koмплeкciв.  

Iмпepiя зpoбuлa тaк, щo вoнu, pociйcькoмoвнi, кyльтypнo i пoлiтuчнo opiєнтoвaнi нa iмпepcькuй цeнтp, пoчyвaютьcя гocпoдapямu i ввaжaють нac дpyгopяднuмu…  

Вoнu – дpiбнi й нe дyжe – koлoнiзaтopu, a мu – aбopuгeнu. Вoнu – звepxнi, мu – тepплячi… 

Caмi пo coбi вoнu ocoблuвoї зaгpoзu нe нecyть, aджe пacioнapнicтю нe вiдpiзняютьcя, aлe зa нuмu cтoїть iмпepiя, мeтoю якoї є знuщeння нaшoї дepжaвнocтi. Вoнu poзмiннuй мaтepiaл iмпepiї. 

A щe вoнu нaxaбнi, a мu – нi. 

Дoвeдeтьcя дoвecтu, щo гocпoдapi тyт мu!  

Iншux вapiaнтiв нeмaє.

Cepгiй Бpuгap

Зворушливий пост поляка про Україну, який змушує замислитись

0

Не кажіть поляку, як він має ставитися до українців і росіян і що про них думати

Учора я розмістив пост про п’яних російських хлопців (з города русской славы — Николаева), що в понеділок увечері купляли пиво та горілку. Раніше я писав про п’яну російськомовну молодь, що дебошувала в познанському трамваю.

Обидва дописи поєднує те, що мене шляк трафляє, коли поляки беруть росіян за українців.

Реакція деяких українців на мої дописи мене ошелешила. По перше тим, що вони почали мене переконувати, що росіяни то українці (технічно, адміністративно, громадянсько, абощо), по дриге тим, що напустилися на мене, що я сію розбрат в Україні, розколюю Україну, хочу війни в Ураїні і такі інші.

Добродії та добродійки! Я «в Україні» нічого не хочу. Я живу в Польщі, жити в Україні наразі не маю наміру, я маю польське громадянство, обирати вам нікого не буду, до жодної політичної діяльності не вдаватимусь. Якщо я щось хочу, то я можу хотіти ДЛЯ України, але про це – згодом.

Усе, що я пишу про Україну, українців, українських громадян російської національності – то думка, погляди поляка. Польського громадянина. У моїх жилах не тече ані краплина української крові, українська мова – для мене іноземна, Україна – країна сусідня, українське мистецтво – зарубіжне. Усе, що я кажу та пишу – погляди поляка і польська точка зору. Кому не цікаві мої роздуми – не читайте. Але не вселяйте мені, що я проваджу якусь діяльність в Україні, що я кремлівський агент, тощо.

Для мене – поляка – все російське — чуже а Росія (Імперія зла) – відвічний ворог. Так само, як і Німеччина та все німецьке, хоча до них я ставлюся спокійніше, бо важко тепер приписувати німцям імперіалізм чи брехливість стосовно історичних питань. Сучасна Німеччина та сучасна Росія – два протилежні світи.

Я алергічно реагую на російську мову, вона мене роздратовує. Я не маю бажання її слухати. Я дуже шкодую, що мої прагнення не справляться. Я вчив російську від п’ятого класу початкової школи по четвертий курс вишу (12 років), опанував не гірше за українську, але жодної російської книги не прочитав, російського кіно не дивлюся, воно мене відштовхує. За 30 років моїх зв’язків з «російським» я зробив кілька винятків: ходив на вистави Чайковського та раз пішов у Львові на «Ревізора» Гогола українською, бо хотілося піти до «Заньковецької» а нічого іншого не було. Російською розмовляю з тими іноземцями (вірмени, казахи, грузини), яким хочу допомогти а іншою мовою не виходить. Так (в більшій чи меншій мірі) ставиться до Росії та росіян 85% поляків. Одним словом, я висловлюю свою польську думку і маю на це право.

Якщо я пишу про росіян (російськомовних громадян України), то я знаю, що пишу і не вмовляйте мене, що це українці.

Я знаю росіян, знаю українців і знаю, чим є нація.

На відміну від більшості з вас я регулярно їздив до Росії від 1994 року по 2013, бувало, що двічі на місяць. Був там скрізь, не був лише «на Дальнем Востоке» та Новосибірську. Москва, Петербург (у якому був з 30 разів), Нижний Новгород, Самара, Ростов на Дону, Екатеринбург, Тула, Калуга, Орел, Великий Новгород, Казань, Волгоград, Воронеж, Тольятті, Калининград, Курск, Белгород, Ставрополь – я там був. Інколи по кілька разів. То завдяки своїм поїздкам до Росії я перетворився з русофіля в лютого русофоба. Росія то просто інша країна ніж будь-яка європейська … такий евфемістичний підсумок можна зробити. А жителі Росії? Це люди, які не спроможні жити поза своїм суспільством. Росіяни (більшість) – люди шовіністичні, агресивні, вульгарні.

Справляється враження, що алкоголізм та бєспрєдєл – елементи їхньої національної культури. Там немає правил. Авантюри, крики, матюки – на кожному кроці. До кінця життя не забуду одного п’яного як хлющ чувака, якого привіз до готелю таксист, ледве виволік з салону, це була 16.00 в четвер у Ростові на Дону. Пияк (якого підтримував водій) дістав прутня і просто висцявся на парадні сходи, не заважало йому, що на дворі готелю було з 20 осіб. Мене тільки раз ограбили за все моє життя. У Росії. Двічі мене побили. Раз у Росії, раз в Іспанії. Ставлення росіян до поляків – жахливе, випливає з їхнього шовінізму. Я мав захоплюватися Путіним і водночас радіти, що Качинський загинув в авіакатастрофі. У Росії я вічно відчував неспокій та загрозу, Росія так мене стомлювала, що я мріяв тільки, щоб сісти до літака і покинути цей простір. Дотепер, коли подумаю про бандитизм та хабарництво поліції та інших службовців, то мені холод пробігає по спині. Я змінив роботу та професію, аби туди ніколи вже не їздити.

Ви ще мені скажете, що я не знаю росіян і не вмію їх відрізнити від українців?

В Україні був безліч разів, не порахую. Від Закарпаття по Донецьк, від Сумщини по Одесу. Я не відвідав лише кількох областей. Завжди мені в Україні було добре, я не відчував ніколи тривоги та загрози. І любив вертатися. І далі хочеться до вас їздити. Хоча не за Збруч, бо за Збручем панує та чигає на мене ворожий та бридкий мені русский мир. Я в Україні маю друзів. Таких людей, завдяки яким я вивчив українську мову. Я обожнюю українське мистецтво, зокрема літературу, але теж музику та живопис. Я прочитав більшість творів Івана Франко, Івана Нечуя – Левицького, Марка Вовчка, Володимира Винниченка, Михайла Коцюбинського, Ліни Костенко, Олеся Ульяненка, Ніни Фіалко, Володимира Лиса, Сергія Жадана, Оксани Забужко, Юрія Винничука, Юрія Андруховича, Любка Дереша, Софії Андрухович. Коли я в Україні – я можу не виходити з театру. Коли вчився у Луцьку, то приїжджав на сесії. Ходив до театру щодня. Обожнюю ходити до музеїв. Був у всіх пов’язаних з Франком. Твори Франка перекладаю на польську мову. Вражає мене український фольклор. З українцями мені приємно проводити час. Українці, здебільшого, люди спокійні, смирні (для життя в Польщі – за смирні), терпеливі, добрі. Більшість українців – позитивно налаштовані до поляків, бо українці зазвичай позитивно налаштовані до інших людей. В Україні мене ніхто не обікрав, не побив.

Ви ще мені скажете, що я не знаю українців і не вмію їх відрізнити від росіян?

Чого молоти, що російськомовні громадяни України то українці за національністю? Бо вони так кажуть? Я колись чув, як Вадим Колесніченко божився, що він – «украинец».

Ви думаєте, що я не знаю, чим є нація?

Нація то не етнічна спільнота. Бо таких в Європі не існує. У Польщі лише 4% поляків то люди, яких ДНК відповідає ДНК слов’ян з часів полян. Уся решта – суміш. В Україні – те саме. Нація сьогодні то модерна нація. Нація то спільнота людей об’єднана навколо таких національних елементів як мова, традиції, культура, історія, мистецтво. Із якого дива громадянин України, що не знає української мови, не послуговується нею, може бути членом спільноти об’єднаної українською мовою та літературою, якщо він ніколи не прочитав жодного твору українською мовою, не заспівав жодної пісні українською мовою? Чого ви з мене робите дурня? Ніде у світі немає російськомовних поляків, німців, шведів, португальців. Лише у вас мають бути російськомовні українці? Вони вважаються «украинцами», бо вони живуть в країні, що так зветься. Але це почуття приналежності до простору, території (слова Путіна про Україну), а українець за національністю то має бути людина, що відчуває приналежність до українства, тобто адаптивно-еволюційної системи ознак і властивостей, які вирізняють українську людину, українську спільноту і українську культуру з-поміж інших аналогічних об’єктів. Так я собі це все допетрав у своїй польській голові.

Марно мене переконувати, що п’яні та смердючі цигарками та перегаром молоді хлопці, які регочуться на слова «Николаев – город русской славы» — це українці. Бо коли я щось таке бачу та чую, то мені на спогад збігає Самара, парк над Волгою і саме такі хлопці, що сидять на лавочках і хлепчуть пиво (розливне) з п’ятилітрових банок для мінеральної води. На кожній лавочці – те саме. П’яні, хамські, агресивні, галасливі. Плювають собі прямо під ноги і сцять метр від лавочки. Я ніколи в Україні не бачив, аби в парку, на кожній лавці, сиділи парубки і дудлили горілку. Я ніде в Україні не бачив, аби п’яні люди гуртом валялися по хідниках. Таке я тільки бачив у Росії та в Кракові (коли англійці святкують). За показниками злочинності – Україна одна з найбезпечніших країн у Європі. Росія – навпаки. Росія потопає в алкоголізмі та наркоманії. Вимирає, бо це суспільство гниє. Це загально відомі факти. Такого в Україні немає. Були проведені дослідження. В Україні найвища злочинність на Донеччині та Одещині, там, де найвища кількість людей розмовляє російською. І вважає себе етнічними росіянами. Найнижча злочинність – на Терпопільщині – 97% українськомовних.

Якісь ще аргументи?

Ще мав написати, чого я бажаю Україні. Україні бажаю українізації та дерусифікації. Аби сформувалася українська нація від Сяну до Дону, спільнота людей об’єднаних українською мовою та культурою. Аби українці почували себе в Україні як удома а не в гостях у росіян. З «украинцами» такого не буде ніколи.

Автор посту у Facebook: Przemysław Lis Markiewicz

Мова Має Значення! І ті всі, хто намагається переконати нас в протилежному, прагнуть знову загнати в раби до Московії!

0

«Французи, італійці, росіяни і всі інші народи співають своїми мовами, і їх ніхто не називає націоналістами. А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах. Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного», — Володимир Івасюк.

Уявіть, шановні українці, на секунду, якби Івасюку також була близька, руйнівна за її сутністю, філософія «Ка-Ка-Я разніцца». Тоді ми б ніколи в житті НЕ почули його знамениту на весь світ «Червону руту», НЕ завмирали з трепетом в душі під перші акорди його «Я піду в далекі гори…», НЕ знаходились у нестримному танку з його «Водограєм»…

Чи народились в Україні схожі Івасюка рівня таланти вже протягом від моменту початку відновлення нашої Незалежності? Гадаю, що так. Проте з 1991 до 2014 рокіа наша держава перманентно перебувала в полоні цієї чужинської, по-суті штучно нам нав’язаної московитами, політики тотальної збайдужілості українців до власної справжньої національної ідентичності. Тому, НЕ зважаючи на справді велику кількість чудових нових пісень українських виконавців, досі ніхто так і НЕ зміг зрівнятися з його

Талантом, коли кількість рано чи пізно переростає в якість. Можливо наша земля вже НЕ один раз зродила нам «нового Івасюка», однак ми його досі так і НЕ почули лише тому, що наша держава продовжує перебувати під впливом у ярмі цієї «Ка-Кой разніцци».

Отож нам усім потрібно, а особливо — в умовах війни, пам’ятати: наша мова — це НЕ просто засіб комунікації, вона є фундаментом нашої державності, а також джерелом натхнення для всіх наступних поколінь українців.

Мова Має Значення!

І ті всі, хто намагається переконати нас в протилежному, свідомо чи несвідомо прагнуть знову загнати в раби до Московії!

Возможно, это изображение (текст)

Андрій Смолій

Громада повернула собі в управління газову мережу і не платить олiгaрхaм ні копійки…

0

За таке рішення на позачерговій сесії Мукачівської міської ради проголосувало 34 депутата.

Цим рішенням депутати повернули територіальній громаді міста Мукачево та передали на позабалансовий облік управлінню міського господарства Мукачівської міської ради майно підвідної газової мережі, а саме: вуличні газопроводи протяжністю 64,148 км; споруди ГРП – 1 шт.; ШРП – 49 шт., КСС – 20 шт.

Раніше воно безоплатно було передане на баланс Мукачівській філії ВАТ «Закарпатгаз» за рішенням 44-ї сесії 5 скликання Мукачівської міської ради від 30 квітня 2009 року № 932.

Така передача газових мереж на баланс міста робиться заради недопущення необгрунтованого та безпідставного безоплатного використання майна (підвідної газової мережі) територіальної громади та з метою ефективного їх використання в інтересах мешканців міста.

Слід зауважити, що це рішення викликало неабиякий резонанс не тільки в Закарпатті, а й у всій Україні.

Рішення Мукачівської міськради назвали прецедентом, який може поширитися на інші міста та зруйнувати «сірі газові схеми».

Киянкa: “Цe бyлa OCТAННЯ кpaпля!.. Я ocтaтoчнo пepeйшлa нa yкpaїнcькy чepeз жiнкy, якy дaвнo знaю, пpaцює y Києвo-Пeчepcькiй Лaвpi ..

0

Мeнe нa yкpaїнcькy мoвy ocтaтoчнo пepeвeлa seп*paт*cтka, якy я знaю дaвнo, вoнa пpaцює y Києвo-Пeчepcькiй Лaвpi в iкoннiй лaвцi. 

 Кoли в нac з нeю, вкoтpe, зaйшлa мoвa пpo вce yкpaїнcькe в Укpaїнi, вoнa cкaзaлa мeнi:
–  “A пaчємy ти гaвapiш вceгдa пa pyzкi? Ти жe зaщiщaєш Укpaинy!?” 

 Я cкaзaлa, щo з ввiчливocтi, з нeю пepexoджy нa тy мoвy, якoю їй зpyчнiшe зi мнoю гoвopити.
 Y вiдпoвiдь я пoчyлa гeнiaльнy piч:
–  “Я пpєкpacнo пaнIмaю вaш язик, I єcлI би oн вaм caмiм бил нyжeн, ви би нє гaвapiлi вєздє нa pyzкoм! Ви caмi нє xoтiтє нiкaкoй Укpaiни!”  

ЦE БУЛA OCТAННЯ КPAПЛЯ!!!! 
 Тeпep, нiякoгo “мoвнoгo eтикeтy ” з yкpaїнцями! 
 Нiкoли i нi з ким!!!!!!! Бiльшe тoгo, мeнi пoдoбaєтьcя гoвopити, щo я нe poзyмiю poSSiйcькoї!

 I знaєтe, щe жoдeн нe cкaзaв мeнi y вiчi, щo нe вipить!
 ????
 
 Ольга Хижняк

“Це було пекло . Люди кричали, кликали на допомогу” : Очевидці ДТП у Польщі розповіли свою версію інциденту

0

Очевидці ДТП у Польщі розповіли свою версію інциденту

У смертельному ДТП у Польщі з українським автобусом загинуло 5 людей, ще 41 постраждалих. За словами очевидців, поранені кричали та просили про допомогу, але ніхто з пасажирів не міг нічого зробити. Що сталося в момент аварії – розповіли самі пасажири.

Про це повідомляє телеканал TVN 24.

“Ад. Люди кричали, кликали на допомогу. Нам нічим було їм допомогти”, – згадує один з учасників аварії.

Другий додає, що “поліція і медики попрацювали добре”. У рятувальній операції брали участь 30 пожежників і два вертольоти.

“Вони прибули швидко”, – відзначає він.

Спочатку служби повідомили про шість загиблих в результаті аварії, але вранці прессекретар Підкарпатського воєводства Михайло Мельничук повідомив, що загинуло п’ять осіб.

Він також зазначив, що це число може збільшитися, оскільки кілька людей перебувають у лікарнях у критичному стані. У службі швидкої допомоги розповіли, що у постраждалих – множинні травми голови, хребта, живота і кінцівок.

Воєвода Підкарпаття Єва Леніарт повідомила, що налагоджено зв’язок з консульськими службами України, також прибув консул з Любліна. За її словами, особи, які потрапили в ДТП, зараз перебувають в гуртожитку в Ярославі, вони забезпечені гарячою їжею і напоями, за ними спостерігають психологи.

“Коли буде прийнято рішення, що вони зможуть продовжити подорож і будуть готові зробити це самі, вони будуть доставлені до дорожнього переходу в Корчовій, і там, своєю чергою, їх чекатиме український автобус, який доставить їх до місця призначення”, – додала вона.

Воєвода сказав, що люди, які подорожують автобусом, не були організованою групою. Це був маршрутний автобус, який забирав людей з зупинок на маршруті.

“Ці люди не знали один одного”, – сказала вона.

Варто нагадати, що аварія сталася близько 2 години ночі поблизу населеного пункту Кашице. Автобус з українськими номерами слідував за маршрутом Познань-Херсон. Наголошується, що всього в автобусі перебували 57 українців. Постраждалих доставили в медичні заклади міст Перемишль, Ярослав, Жешув, Любачів і Рудна Мала.

Також була названа попередня версія аварії.

І я, і мій чоловік Дмитро дуже чекали цю вакцину.. Ми вкололися, а через 15 годин після процедури спецально пишу цей пост

0

Спеціально пишу через 15 годин після процедури

Журналістка та піарниця Олена Поволяєва зробила щеплення від COVID-19 препаратом CoviShield (AstraZeneca), який залишився після імунізації медиків.

Ексклюзивно для OBOZREVATEL дівчина розповіла, що вона з чоловіком довіряє вакцині, яка схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Крім того, у подружжя двоє маленьких дітей. Аби убезпечити свою родину від ризиків, Олена та Дмитро скористалися можливістю зробити щеплення.

Дівчина вакцинувалася, хоча ще змалку у неї є алергічні реакції. Однак Олена проконсультувалася із лікарем і отримала першу дозу CoviShield.

“Ми з чоловіком підтримуємо доказову медицину, ми довіряємо ВООЗ та лікарям. І я, і Дмитро дуже чекали цю вакцину. Ми – переселенці, зараз живемо в Одесі, і у нас тут нікого немає, тож можемо розраховувати лише на власні сили. У нас маленькі два сини, молодшому – 5 місяців. Тому ми прийняли рішення зробити щеплення від COVID-19”, – пояснила Поволяєва.

Олена і Дмитро одразу заповнили форму на вакцинацію, побачивши у соцмережі оголошення від Одеського обласного центру громадського здоров’я і вже наступного дня їх запросили на процедуру.

“Іноді є залишки вакцини після щеплення медиків, і їх утилізують. На днях я побачила пост у Facebook, що Одеський обласний центр громадського здоров’я залишає можливість для громадських діячів та публічних людей вакцинуватися, якщо будуть залишки препарату. Вони написали, якщо хтось проявить бажання, і заявить про це публічно, то можна зареєструватися для щеплення. Ми з чоловіком заповнили Google-форму, яка була за посиланням, і наступного дня нам зателефонували, що є можливість імунізуватися разом з іншими, хто виявив таке бажання і зареєструвався”, – розповіла дівчина.

Попри те, що в Олени з дитинства є алергічні прояви, вона зважилася зробити щеплення препаратом CoviShield (AstraZeneca), адже напередодні проконсультувалася зі своїм лікарем.

“Я давно є амбасадоркою вакцинації, незважаючи на те, що у мене алергія, і колись у дитинстві була алергічна реакція на вакцину АКДП (щеплення для профілактики інфекційних захворювань: коклюшу, дифтерії та правця, – Ред.). Я активно консультуюся зі своїм сімейним лікарем, мені пояснили, що під наглядом спеціалістів можна робити щеплення. Крім того, я підлікувала алергію, і зараз у мене ремісія”, – пояснила дівчина, яка зробила щеплення залишками препарату CoviShield.

Наразі подружжя почувається добре, ані в Олени, ані в Дмитра немає жодних проявів побічних реакцій. За словами дівчини, приблизно за 4 тижні їм повинні зателефонувати та зорієнтувати, коли можна буде прийти для щеплення другою дозою.

“Ми плануємо подорожувати, вакцинація спрощує цю можливість. Ми хочемо в перспективі отримати навіть паспорти вакцинації. І я, і чоловік почуваємося наразі добре”, – додала співрозмовниця.

ВАКЦИНИРОВАЛИСЬ

В прошлом году мы с 

Дмитрий Поволяев

 собирались в это время в Будапешт. Затем год сидели дома, хотя могли бы еще до родов слетать куда-то. В любимый Париж, например. Если бы не коронавирус.

Но появился свет в конце туннеля. Мы верим в науку, доказательную медицину и силу вакцинации. В прошлом году осенью вкололи Ваксигрипп, а вчера вечером — Covishield. Как так вышло? После медиков остается немного вакцины в открытом флаконе, которую утилизируют. В Одессе же ее предложили общественным деятелям. Мы зарегистрировались и попали на прививку на следующий день. Ссылку, где можно зарегистрироваться, оставляю в первом комментарии.

Специально пишу через 15 часов после процедуры. Температуры нет, состояние нормальное, если не учитывать, что мой без пяти минут пятимесячный сын Миха зачем-то проснулся в 6:30 вместо привычных 8:30. И я теперь слегка сонная, но довольная.
 

Одеський обласний центр громадського здоров’я

 — спасибо. Через месяц повторим. И самый важный вопрос, который обсуждали в очереди. А можно ли пить алкоголь? Праздновать это дело и заранее обмывать будущий паспорт вакцинации и путешествия, которые наконец замаячили на горизонте? 

Linnikov Svyatoslav

 сказал, что можно 

Особенно приятно было видеть живых людей на этой вечеринке — 

Алена Поволяева

П0дивіться, що сьогодні зранку зробили з депутатом зі “Свободи” , який продав канал Медведчуку

0

Депутата Львівської районної ради від ВО “Свобода” Романа Любицького, який продав “Перший Незалежний” співробітникам каналів, пов’язаних з Віктором Медведчуком, було виключено з партії.

А в п’ятницю, 5 березня, депутати райради проголосували за дострокове позбавлення його повноважень. Про це йдеться в повідомленні політичної сили у Facebook.

Після виключення з партії Любицкий не зможе обіймати посаду депутата. У райраді його замінить Володимир Харчук.

Раніше Любицкий був гендиректором львівського телеканалу НТА, однак після скандалу, що розгорівся, його відсторонили від посади. Крім того, він є керівником сайту і радіо “Вголос”.

Сам Любицкий у коментарі “Детектор Медіа” раніше заявив, що не знав, кому саме було продано його канал і що він не має жодного відношення до новоствореної співробітниками “каналів Медведчука” компанії.

“Довіреність на продаж каналу “Перший незалежний” я дав минулого року і ще вчора не знала, кому саме продали канал. Перереєстрація відбувалася в Києві, я не був присутній на ній – і мого підпису на документах немає, оскільки юридично мав право підписати документи юрист, мав на це доручення”, – сказав Любицький 25 лютого.

Image