Пережити наслідки жахливої автопригоди, яка сталася з жителем Луцька Миколою Сахарчуком, допоміг Святий Миколай.
Про це розповідає сам хлопчик, передає “Вісник”.
Аварія, в якій постраждав хлопчик, сталася 5 жовтня 2014 року, коли він повертався з гостей додому.
“Перед переходом зупинилася маршрутка, пропускаючи Миколку та Антошу (брата хлопчика. – Ред.). Вони й стали йти. Раптом шофер почав сигналити. Діти подумали, що то їм, аби поспішили. А то по іншій смузі їхав автомобіль. Водій не встиг загальмувати, й авто збило Миколку, який ішов перший…” – розповіла жінка.
У результаті автопригоди хлопчик отримав тяжкі травми голови та легенів.
“У душі все стерпло. Не пам’ятаю, як добігла до місця аварії, та коли глянула на сина, що лежав на узбіччі, від побаченого хотілося кричати. Частина голови була зовсім обдерта, на шию медики “швидкої” вчепили Миколці спеціальний тримач. А він плакав, що не хоче в лікарню, й істерично благав забрати його додому”, – розповіла жінка.
Лікарі запевняли родину, що з такими травмами хлопчик майже немає шансів на життя. Але все змінив “прихід” сивого бороданя до хворої дитини.
“Коли я показала синову іконку, що постійно лежала біля нього, Миколка схвильовано сказав: “Цей дідусь приходив до мене”. Я перепитала: може, спав, наснилося? Ні, каже, не просто чув його голос, а відчував тепло долонь. Тоді син розповів, що, як ще був підключений до всіх апаратів, до нього в палату зайшов старенький чоловік – увесь сивий і з такою ж сивою бородою, в червоному светрі та чорних штанах. Він запитав: “Як ти себе, Миколо, почуваєш?” Дитя здивувалося, звідки незнайомець знає його ім’я. “Я правильно назвав, що ти Микола?” – перепитав. “Правильно…” – ніяковіючи, відповіла дитина. “А як ти себе почуваєш?” – далі питав дідусь. “Добре”, – відказав хлопчик. “Бачиш, як Господь тебе любить, що послав мене молитися за тебе”, – сказав сивочолий бородань і поклав свою руку дитині на голову, де була здерта шкіра. Він тричі промовив: “Во ім’я Ісуса Христа, рано, зцілися”. А тоді так само положив руку на дренаж”, – розповіла слова сина жінка.
Більше чоловіка ніхто не бачив, а з того дня, як це сталося, хлопчик різко пішов на поправку. Пізніше, коли знімки легень потерпілого, зроблені відразу після аварії, побачив торакальний хірург з іншої лікарні, відверто сказав колезі: “Як дитина вижила? Як за десять днів виписана додому? Навіть дорослі з такими травмами лежать по лікарнях з півроку”.
