Чи буде хліб? ООН попереджає – Україна не чує

0

Представники вітчизняної хлібопекарської галузі б’ють на сполох: Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація «Борошномели країни» закликали президента та уряд обмежити експорт зерна – інакше різко зросте вартість хліба і хлібобулочних виробів. Відповідне звернення минулого тижня оприлюднив «Главком».

Однак уряд вирішив експорт зернових не обмежувати. Боротьба між вітчизняними хлібопекарями і експортерами пшениці, що почалася через кризу, викликану пандемією, завершилася перемогою трейдерів. 

Зернова конвенція

Востаннє проблемою нестачі пшениці незалежна Україна зіткнулася у 2002 році. Був дефіцит, зерно імпортували з Казахстану по 1200 грн за тонну (тоді як внутрішня ціна перед кризою складала 560 грн). Хліб, звичайно, підскочив у ціні. У 2003 році ціна на зерно відкотилася до рівня 650-700 грн за тонну, але ціна хліба не впала. І з тих в Україні з головним продуктом харчування така ж ситуація, як і з паливом: нафта і долар дорожчають –  бензин дорожчає, нафта і долар дешевшають – бензин знову дорожчає.

З 2010 року в Україні щорічно підписується Меморандум про взаєморозуміння між урядом, аграріями та експортерами щодо експорту зернових культур. Мета документа – забезпечення продовольчої безпеки держави. 

Меморандум на 2018/19 маркетинговий рік (триває з 1 липня по 30 червня) був підписаний 10 серпня 2018 року. Загальний узгоджений обсяг експорту пшениці склав тоді 16 млн т: 8 млн т продовольчої пшениці і 8 млн т фуражної.

Меморандум на 2019/20 рік підписали 3 жовтня минулого року, і він вперше був узгоджений без додатка, в якому зазначаються обсяги зерна, які можуть бути відвантажені з країни. Одним словом, експорт зернових вирішено було не обмежувати – рекордний урожай дозволяв «розгулятися».

Передбачалося, що відвантаження за межі країни в 2019/20 маркетинговому році складуть від 18 до 20 млн т – тут вже як поведе себе невидима рука ринку.

І ось в умовах неочікуваної світової кризи, викликаної коронавірусом, ця рука дала відмашку експортерам нарощувати продажі. Просто про всяк випадок: що далі буде – незрозуміло, а хліб – це завжди хліб. У підсумку маємо ситуацію, коли урожай зріс порівняно з попереднім сезоном на 12%, а експорт може підскочити на всі 25% Після обвалу нафтових котирувань до $30 за барель експорт зерна різко впав, але потім спрацював ефект відкладеного попиту: і вже за тиждень з 14 по 20 березня українські морські порти перевалили 1,18 млн т зернових, що на 26% більше, ніж тижнем раніше. Найбільше зросли поставки пшениці: її відвантажили 284 тис т, зростання – 67%.

Цей факт і стривожив українських пекарів і мірошників. 

У минулому році в Україні було зібрано 28 млн т пшениці, ще 2 млн т – перехідні залишки. Внутрішнє споживання пшениці 1-3 класів (1 клас – це тверді сорти, що йдуть на макаронні вироби, 2-3 класи – борошномельна пшениця) становить близько 4 млн т щорічно, стільки ж – фуражна пшениця. Разом – 8 млн т.

Виходячи з цієї арифметики голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун приходить до висновку: «Ніякої катастрофи немає». Експерт оперує даними про те, що сьогоднішній день експортовано близько 17,5 млн т пшениці, тобто на внутрішньому ринку, з урахуванням нашого споживання, залишається ще 4 млн. «У середині червня почнуть збирати новий урожай. Якщо на той час порти будуть працювати в турборежимі, ми вивеземо, ну, максимум 2 млн т (зазвичай з квітня по червень експортується 1 млн). І в новий сезон ми знову зайдемо з перехідним залишком 2 млн т. Якщо в країні криза, експорт не можна зупиняти, його необхідно тільки підтримувати – це жива валюта», – наполягає Дикун.

Але у Всеукраїнській асоціації пекарів притримуються геть іншої думки. Там заявляють, що на внутрішньому ринку зерна склалася критична ситуація –  за останні десять днів середня ціна на пшеницю 2 і 3 класу зросла на 400-500 грн за тонну. І таке здорожчання вже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн/т. Оскільки борошно в собівартості хліба становить 43%, то ціни на хліб, за розрахунками виробників, підвищаться на 15-20%.

Отже, перед урядом постало питання: що робити з експортом зерна? Ризикнути і торгувати далі: валютні надходження сьогодні особливо важливі. Чи все ж таки пригальмувати, враховуючи не тільки глобальну кризу, але і можливі проблеми з майбутнім урожаєм пшениці. Через аномально теплу і безсніжну зиму (через що були проблеми з вологою для озимих) і прогнозованого раннього і жаркого літа – посіви просто «горять»

Однак, замість підписання нового меморандуму, покликаного обмежити експорт зернових, з урахуванням ситуації, що склалася в країні і в світі, 30 березня Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства разом з учасниками зернового ринку підписали документ про встановлення граничного обсягу пшениці, який може бути експортованим у 2019/2020 маркетинговому році, на рівні 20,2 млн тон – тобто це навіть більше, ніж експортери припускали в минулому році.

Тут треба зазначити і те, що експерти ФАО, продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, вже застерігають, що через пандемію коронавірусу вже у квітні-травні можуть початися проблеми з поставками продуктів харчування в магазини. Поки що ж ситуація залишається під контролем лише завдяки тому, що більшість країн мали запаси продовольства .

за матеріалами ГЛАВКОМУ

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я