Батьки рано чи пізно потребуватимуть вашої підтримки. І тоді вам потрібно буде зробити вибір: допомогти їм самим або звалити відповідальність на інших. Звичайно, другий варіант набагато простіший. Але чи готові ви позбавиться від рідних людей, які все ваше дитинство оточував вас турботою і любов’ю?
Чоловік привів свого літнього батька в ресторан, щоб нагодувати його смачною вечерею. Батько був дуже старий і слабкий. Коли він їв, шматочки їжі падали на його сорочку і штани. Люди в залі відверталися або дивилися з огидою, проте син залишався спокійний. Коли вечеря була закінчена, син акуратно допоміг батьку встати і відвів його в туалетну кімнату. Там він почистив штани і сорочку батька, умив його, з любов’ю зачесав сиве волосся і допоміг надіти окуляри.
Коли вони вийшли в зал ресторану, їх зустріла майже повна тиша. Єдине що можна було почути – це обурене перешіптування про те, як можна вести себе так в громадському місці, розкидаючи їжу і позбавляючи інших апетиту.
Син покликав офіціанта, щоб оплатити рахунок, оплатив його і коли вони вже покидали зал, з одного зі столів схопився літній чоловік і вигукнув:
“Здається ви щось залишили!”
Син озирнувся, поплескав себе по кишенях і вимовив:
“Ні, ми нічого не залишили.”
Тоді чоловік вигукнув:
“Ви залишили дещо кожному, що сидить в цьому залі! Ви залишили урок для кожного сина і дочки і надію для кожного батька! ”
Люди в залі раптом замовкли. Кожен з них відчув сором за те, що засуджував цих людей – батька і сина. Адже одна з найбільших почестей, яких нас може удостоїти доля – це турбота про літніх батьків – тих людей, які віддали нам так багато свого часу, здоров’я і гроші. Вони заслуговують на нашу повагу ЗАВЖДИ!
Джерело:zyttia.org
