Українській підхід нагадує дії мало розвинутих країн третього світу. Наче наш Кабінет міністрів заснув в часі і перемістився в глибини Африки. Окрім того, схоже, брутально порушує Конституцію України, пише Ігор Смешко.
Далі в оригіналі:
Де попередня робота національних розвідок, селекція і контроль – можливих і вигідних для України партнерів? Де аналіз на РНБО всієї інформації по ринках, ціновій політиці та стратегічним перспективам цього виду економічної діяльності для безпеки і оборони держави?
Де ПОПЕРЕДНІ умови по будівництву повного циклу видобутку, принесення в Україну нових технологій і інвестицій та глибокої переробки сировини, із здачею лише в лізинг, а НЕ ПРОДАЖ – національних природних ресурсів, які є власністю не Уряду, а НАРОДУ України, згідно ст. 13 Конституції України?https://www.facebook.com/v3.1/plugins/post.php?app_id=784056855116604&channel=https%3A%2F%2Fstaticxx.facebook.com%2Fx%2Fconnect%2Fxd_arbiter%2F%3Fversion%3D46%23cb%3Dfbd4f422aa38%26domain%3Dkorupciya.com%26origin%3Dhttps%253A%252F%252Fkorupciya.com%252Ff15267423c1bdf4%26relation%3Dparent.parent&container_width=645&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fipsmeshko%2Fposts%2F2143663505763558&locale=uk_UA&sdk=joey&show_text=true&width=500
Тим більше, що поруч ж є ЄВРОПЕЙСЬКИЙ досвід, говорить політик та зазначає:
В світі іде боротьба за стратегічні ресурси майбутнього, а українській уряд веде себе, як уряд малорозвинутої африканської країни. Приклад європейського підходу – Норвегії.
«…за проєктом стежать не лише в ЄС, але й у Китаї… з компанією Norge Mining постійно намагаються налагодити контакти державні сировинні китайські компанії…»
«…Дзвінки надходять що десять днів…намагаються схилити до продажу компанії китайським партнерам. “Але для нас це не варіант: ми бачимо компанії з Китаю лише як споживачів (готової продукції після її глибокої переробки)…
Партнером хотіли би мати лише Євросоюз, з яким, є загальна мета – досягнути кліматичної нейтральності до 2050 року. Видобуток того самого ванадію в Норвегії, який може бути використаний у зносостійких акумуляторах, є одним із елементів на шляху до досягнення цієї мети…»
І поки інші країни, шукають, Україна розпродує:
Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах 26 січня 2021 року презентував “Інвестиційний атлас надрокористувача: стратегічні та критичні мінерали”. На його думку, розробка вакантних ділянок корисних копалин здатна залучити до України 100 мільярдів доларів США інвестицій.
ASPI news неодноразово повідомляло про величезні перспективні поклади корисних копалин в Україні. За переконанням Держгеонадр мінерально-сировинна база нашої країни здатна задовольнити не лише потреби української промисловості, але й сприяти розвитку її експортного потенціалу. Так, вітчизняні підприємства використовують переважно українську сировину для металургії, машинобудування та будівництва. А от паливно-енергетична та агрохімічна сировина, кольорові метали та коксівне вугілля імпортуються у значних обсягах, що відносить їх до категорії критичних мінералів.
В Україні “метали майбутнього” (літій, титан, рідкісноземельні та рідкісні метали), котрі використовуються для інноваційних технологій, попри їх значні поклади, майже не розробляються. За словами Опімаха, наразі є важливим нарощення їх видобутку та створення потужностей зі збагачення й первинного перероблення, адже очікується стрімке зростання попиту на них у світі. Наявні ресурси цих металів дозволять створювати та розвивати в країні нові сучасні індустрії.
“Інвестиційний атлас надрокористувача”, запропонований Держгеонадрами, містить вакантні ділянки надр з покладами стратегічних і критичних корисних копалин, котрі запропоновані інвесторам для придбання на е-аукціонах.
Варто зауважити, що намагання розробляти поклади “металів майбутнього” декларувалися українськими урядами ледь не з дня набуття Незалежності. У кожній програмі розвитку гірничо-металургійного комплексу фахівці писали відповідний розділ. Втім, за 30 років Україна не спромоглася розвинути бодай повний цикл титанового виробництва.
Загрузка...
