Глава ТКГ заявив, що питання окупованих Криму і Донбасу необхідно винести на всеукраїнський референдум. В ефірі одного з телеканалів він назвав ці теми “найболючішими” і додав, що українські політсили сприймають їх по-різному.
“Часто політики, які фактично підтримують Кремль, видають себе за патріотів і проголошують свої пристрасті на різних майданчиках. І народ буквально не може зорієнтуватися в тому плані, а яка ж спільна думка в різних політичних сил, вони розійшлися в корінному питанні”, – пояснив Кравчук.
Він також зазначив, що в питаннях війни і мир, життя і смерті, думки людей розходяться рідко. На цьому фоні зростає необхідність винесення цих питань на референдум, “щоб люди сказали, як повинно бути організоване життя” на тимчасово непідконтрольних територіях.
Очільник ТКГ наголошує, що для можливого формулювання питання на референдумі важливо враховувати “спільну позицію США, ОБСЄ, Швеції з питань України”.
“Подивіться, як було сказано і має важливість: пошук стабільного політичного врегулювання в Україні має відбутися відповідно до принципів міжнародного права, зобов’язань ОБСЄ з повагою до повного суверенітету і територіальної цілісності та незалежності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи Крим і Севастополь” , – сказав Кравчук.
Однак такі слова доволі гостро сприйняв спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. Свою відповідь він озвучив під час брифінгу, 1 лютого. Так, він наголошує, що території Криму і Донбасу є винятково українськими і не потребують додаткового визнання на референдумі.
“За всієї поваги до Леоніда Макаровича, не думаю, що потрібно проводити референдум із цього питання. Тому що Крим і окремі райони Донецької і Луганської областей – це на 100% території України, і рано чи пізно вони повернуться”, – зазначив Разумков.
Крім, того проведення подібного заходу виллється державі у солідну копійку.
“Ми всі знаємо, скільки це коштує, не думаю, що нам потрібно проводити його. Нам є на що витратити ці кошти”, – вважає глава ВРУ.
Він додав, що, можливо, Кравчук вкладав інший сенс у свою пропозицію, але все одно не погоджується із ним. Зокрема, вважає, що на референдум можна винести інші важливі питання, а не ті, які зрозумілі й без цього.