В Україні можуть повністю змінити не тільки розмір прожиткового мінімуму, а й методологію його розрахунку. А також продовжити дитячий вік до 20 років і ввести поняття прожиткового мінімуму для сім’ї. Про це йшлося 18 грудня на парламентських слуханнях на тему “Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні”.
Скільки в Україні бідних
Сьогодні розмір прожиткового мінімуму в нашій країні визначається можливостями бюджету і не відповідає визначенню цього важливого соціального показника, закладеного в українському законодавстві – як фактичної “межі бідності”.
Підходи до визначення бідності в світі різні. Всесвітній банк, наприклад, вводить поняття “абсолютна бідність”. Це коли людина змушена жити менш ніж на 2 долари в день. В ООН і ЄС бідністю вважається доходи на одну людину менше 5 доларів на день.
Якщо вірити Держстату, в Україні є не тільки бідні, але і абсолютно бідні. Мінімальна пенсія сьогодні становить 1638 грн. Виходить, одержувачі таких пенсій змушені жити на 2,3 долара в день. Це з урахуванням підвищилася з 1 грудня пенсії і зміцнився курсу гривні. На початку року, коли мінімальна пенсія становила всього 1497 грн, а курс – майже 28 грн, одержувачам таких пенсій припадало обходитися 1,78 доларом в день.
Офіційний прожитковий мінімум з 1 грудня зріс до 2027 грн. Таким чином, ті, чиї доходи дорівнюють прожитковому мінімум, змушені жити на 2,8 долара в день. Це трохи вище абсолютної бідності, але, тим не менше, майже вдвічі менше, ніж поріг звичайної бідності – 5 доларів. За даними Держстату, доходи нижче офіційного прожиткового мінімуму мають 1,8% українців.
Скільки ж потрібно отримувати – у вигляді зарплати, пенсії, соціальних виплат – щоб не вважатися бідним? Розрахунки прості: 5 доларів множимо на 30 днів – виходить 150 дол. За нинішнім курсом 23,45 – це 3517 грн. Така сума повинна припадати на місяць на кожного члена сім’ї, щоб родина не вважалася бідною за світовими стандартами. За українськими стандартами – дохід на кожного члена сім’ї не повинен бути нижче реального прожиткового мінімуму. Станом на жовтень – це 4218 грн.
При цьому, за даними Держстату, в Україні 14,3% домогосподарств мають місячний дохід менше 3 тис. Грн. Ще 20% – 3-4 тис. На місяць. Таким чином, виходить, що приблизно кожен третій українець сьогодні живе за межею бідності. А рік тому ситуація була ще гірша: 25,6% мали доходи менше 3 тис. Грн, а ще 28,6% – від 3 до 4 тис. Грн. Тобто бідними було більше половини населення України.
Прожитковий мінімум хочуть наблизити до реального
Однак незабаром, схоже, доведеться вводити ще одну “різновид” прожиткового мінімуму – реальний. Справа в тому, що, як визнала під час парламентських слухань Юлія Соколовська, навіть фактичний прожитковий мінімум (той, який 4218 грн) сьогодні розраховується за давно застарілою методикою і без урахування медичних і соціальних науково обгрунтованих нормативів. Як писав сайт “Сегодня”, порядок розрахунку прожиткового мінімумана протягом декількох років оспорювала ГО “Відкрита Україна” і її керівник, юрист Станіслав Батрин. У листопаді цього року суд виніс рішення, що зобов’язує Кабмін перерахувати розмір прожиткового мінімуму відповідно до українського законодавства. Мова йде не тільки про “правильних” цінах. Необхідно переглянути також набір продуктів і послуг, які включені до споживчого кошика і на підставі яких розраховується розмір прожиткового мінімуму.
Як заявила з парламентської трибуни під час слухань у ВР віце-спікер Олена Кондратюк, “до категорії бідних людей, за стандартами ООН і Євросоюзу, відносять не тільки тих, хто має мізерні заробітки. Бідність в сучасному розумінні – це недоступність цілого ряду базових соціальних, медичних і IT-послуг, автомобілів, смартфона, пральної машини, комп’ютера і т.д. Бідність – це коли сім’ї витрачають більшу частину коштів на продукти харчування, на оплату тарифів, це життя від зарплати до зарплати, коли немає можливості відкладати гроші на буду ний і непередбачені витрати “.
В даний час в споживчий кошик українців і, відповідно, в прожитковий мінімум не включені витрати на мобільні телефони і ноутбуки, на інтернет, навіть на пральну машину і пилосос. У той час, як, наприклад, у Великобританії до споживчого кошика входять навіть послуги садівника і квитки на футбол, у Франції – косметика, відвідування салонів краси і покупка корми для домашніх тварин.
Що ж стосується структури витрат, то, за інформацією народного депутата Михайла Цимбалюка, в розвинених країнах частка продуктів харчування невелика. Наприклад, в США люди витрачають на їжу в середньому 6,4% своїх доходів, в Канаді – 9,1%. У Кенії та Камеруні, які вважаються одними з найбільш нужденних країн, жителі витрачають на їжу 46,7 і 45,6% доходів. В Україні ж, за даними Держстату, середньостатистична сім’я виділяє на продукти харчування 49,4% доходів (за останніми даними за I півріччя 2019 го). Ще понад 17% йде на комунальні послуги.
Що має намір змінити уряд
Як заявила під час парламентських слухань міністр соціальної політики Юлія Соколовська, очолюване нею відомство “рухається в напрямку того, щоб перерахувати прожитковий мінімум і знайти необхідний для цього ресурс”.
Вона підкреслила, що механічно збільшити цифру вдвічі неможливо. “Соціальна політика не живе окремо від всієї економічної ситуації в країні. І, коли ми говоримо про прожитковий мінімум і про все, що його стосується, ми повинні розуміти, що від економічного розвитку країни будуть залежати ресурси, які ми можемо направити на ті чи інші соціальні виплати “, – сказала Юлія Соколовська.
В якості першого кроку зі зміни ситуації з прожитковим мінімум Мінсоцполітики підготувало законопроект, яким пропонується “відв’язати” від прожиткового мінімуму цілий ряд показників, з ним не пов’язаних. Відповідно до нього розміри штрафів та пені, які раніше вираховувались від прожиткового мінімуму, планується нараховувати виходячи з нових показників – “розрахункова одиниця” і “штрафна ставка”, які будуть затверджуватися в законі про держбюджет щороку. А розміри зарплат “прив’яжуть” до “мінімального посадового окладу”, який, правда, з’явиться тільки з 2021 року.
У Мінсоцполітики вважають, що “відв’язування” різних виплат від прожиткового мінімуму дозволить акумулювати кошти саме для допомоги малозабезпеченим і підняти прожитковий мінімум до реального розміру.
Зараз мова йде про підвищення прожиткового мінімуму до 3-4 тис. Грн, в залежності від соціальної групи. Однак, повторимо, реальний розмір прожиткового мінімуму повинна встановити науково-громадська експертиза. Підвищення відбуватиметься поетапно. “Ми будемо поетапно рухатися до того, щоб він [прожитковий мінімум] становив не менше 30-40% від розміру середньої зарплати”, – говорила Юлія Соколовська.
В якості першого кроку щодо підвищення прожиткового мінімуму планується підняти прожитковий мінімум в рамках програми допомоги малозабезпеченим сім’ям. Як заявила на парламентських слуханнях Юлія Соколовська, зараз в цій програмі “взагалі застосовується рівень забезпеченості, нижче встановленого прожиткового мінімуму, що, на нашу думку, абсолютно неправильний підхід …” Якщо для осіб, які втратили працездатність, рівень забезпеченості, згідно з цією програмою, становить 100 % прожиткового мінімуму, то для дітей – тільки 85%, а для працездатного населення – всього 21%. Тепер же для дітей і для працездатних людей прожитковий мінімум планується підняти.
Крім того, як заявила глава Мінсоцполітики, вже розпочато спільну роботу з Міністерством охорони здоров’я щодо перегляду продуктового набору, який входить до споживчого кошика. Однак, схоже, незабаром ми почуємо більш серйозні новини, що стосуються визначення та застосування прожиткового мінімуму, ніж звичайний перерахунок нормативів і споживчого кошика в цілому.
Як будуть вважати прожитковий мінімум
Під час парламентських слухань неодноразово говорилося про те, що в світі існує багато різних підходів до визначення і застосування прожиткового мінімуму. Як писав сайт “Сегодня”, у багатьох країнах поняття “прожитковий мінімум” не існує зовсім, вважають тільки вартість споживчого кошика. В інших країнах поняття “прожитковий мінімум” існує, однак він не прив’язаний до споживчому кошику. В Україні також хочуть переглянути підходи до визначення споживчого кошика і прожиткового мінімуму.
Існуючі методології визначення прожиткових мінімумів перерахувала глава комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. Статистичний, який досліджує витрати 20% найбідніших сімей країни. Нормативний – визначальний прожитковий мінімум за фактичною вартістю споживчого кошика. Медіанний (50% середніх витрат домогосподарства). Ресурсний – виходячи з можливостей бюджету. Нормативно-статистичний (комбінований), суб’єктивний, медіанний і т.д.
“У світі є купа різних методів … Але яку б методику ми не взяли і як би ми не розраховували прожитковий мінімум, ми все одно отримаємо величину, яка сьогодні більше 4 тисяч гривень”, – сказала Галина Третьякова.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова під час свого виступу говорила про те, що нова методика повинна, по-перше, дозволяти швидко реагувати на зміни в структурі споживання. По-друге, прожитковий мінімум пропонується визначати не для кожної людини окремо, а для сім’ї. А харчову кошик формувати окремо для різних вікових груп (сьогодні розділяють тільки набори продуктів для дітей і дорослих). Крім того, можуть бути переглянуті і вікові межі соціально-демографічних груп.
“Ми повинні перейти, нарешті, до розрахунку прожиткового мінімуму для кожної сім’ї. Тому що соціальна допомога спирається на родинні принципи, вона не надається кожній окремій людині. І, відповідно, є пропозиції, скажімо, встановити різну питому вагу харчової складової в прожитковий мінімум. встановити такий спосіб: перша група – діти до 6 років. Там харчова складова повинна бути приблизно 50%. Друга група – це 6-19 років, 18-ю не можна обмежувати, це ще діти – в 19 років. Реальний працездатний вік в Украї е настає в 20 років, до 20 майже ніхто не працює, що б ми там не малювали в своїх законах. Там треба встановити прожитковий, питома вага харчової складової на рівні 40%. Тобто більше повинно йти на непродовольчі товари та послуги. Третя група – це 20-64 роки. це реальний вік участі на ринку праці. І ось в цьому віці ми повинні встановити харчову складову на рівні 60%. Тому що, по-перше, такий підхід мотивує працездатних людей працювати, а не сподіватися на допомогу, а по-друге, це міжнародний критерій. Четверта група – це люди до 75 років, там питома вага харчової складової – 40%. І, нарешті, остання група – старше 75 років, там не можна більше 30% харчової складової, тому що там дуже висока складова – це ліки “, – пояснила Елла Лібанова.