Надія Савченко, колишня народна депутатка, яку раніше незаконно утримували в Росії, подякувала президенту України Володимиру Зеленському за обмін полоненими, який відбувся 29 грудня, окрім того, вона звернулась до тих кто критикує Владу, через обмін беркутівців, подаємо її слова в оригіналі
До всіх хто здатен чути:
Мало хто зрозуміє трагедію долі беркутівців і їхню ключову вагомість в процесі обміну.
На Майдані вони виконували накази і вірили в правоту своїх дій. Вони не піддавали сумніву рішення тодішньої влади, не замислювалися про політичну підопльоку ситуації.
Вони переходили на агресію отримуючи у відповідь теж агресію від учасників Майдану.
Вони стріляли і стріляли у них.
Вбивали їх і убивали вони.
Їх кинули, ті хто їм наказував. Їх здали політики, які втекли і втратили владу. А політики, які здобули владу на крові Небесної Сотні, влаштували показовий «суд» на прикладі беркутівців.
Хлопці відсиділи своє. Їм не було з ким розділити вину. Справжні винуватці і злочинці втекли, бо були багаті, гроші вирішили їх волю і безкарність.
У беркутівців був час подумати. Обдумати все сотні разів і гірко пожалкувати про те, що все саме так трапилося і що не повернути час назад…
Але час не повернути і нічого не виправити. А життя триває і свій “хрест” їм нести, як і кожному із нас свій. Тому не поспішайте кидати в них каміння, ніхто з нас не безгрішний.
Обмін, навколо якого стільки галасу, не відбувся б без беркутівців взагалі. Тому що, так, кремль не цікавили навіть їх громадяни РФ, ув’язнені в Україні. Кремль більше за все цікавили беркутівці, як символ пропаганди проти України. Як колись, свого часу, владу Порошенка цікавила Савченко, як символ пропаганди проти Росії.
Не віддали б з України беркут, з РФ і «лднр» ніколи б не повернули більше жодного нашого полоненого. Тому в Порошенка обмін всіх на всіх і не складався, бо він не хотів, щоб беркутівці на волі розповідали, як банда порошенка йшла до влади по крові…
Обмін це для беркуту крок у невизначене майбутнє…
Вибір втратити Батьківщину назавжи чи залишитися на Рідній землі, на свій ризик і ризик для своїх родин. Вибір виїхати в РФ -посилити пропаганду ворога і проклясти Україну чи вірити у майбутнє своєї держави і боротися за своє майбутнє в ній.
Це не риторичні питання і вони не легкі для людини, яка має живу душу.
Хлопці із беркуту не вигоріли емоційно. Вони зроблять свій нелегкий вибір. І не нам його судити.
Не зможуть вірно і неупереджено судити події на Майдані його учасники. Бо нам, кожному, болить своя правда. Історія розсудить по своєму, взалежності від переможців. І тільки Божий суд розсудить справедливою
Окрім того, звернулась до родин полонених та героїв Майдану.
Перед зимовими святами розділяю біль тих рідних, хто втратив своїх близьких людей під час боїв на Майдані і під час боїв у війні між Україною і Росією. Свята ніколи вже не будуть в повних родинах і щастя ніколи вже не буде світлим.
Мені прикро, що змінити вже нічого не під силу.
Мені важко у вас просити розуміння. Проте я розумію вас.
Є родини полонених, які після довгого очікування зустрінуть свята разом в повних родинах і я щиро рада їх щастю.
Дай Бог нам всім миру і сили прощення в наші серця.
Загрузка...
