— У МОГО СИНА ДРУЖИНА — БЕЗКОШТОВНА КУХАРКА! — ХВАЛИЛАСЯ СВЕКРУХА ПЕРЕД ПОДРУГОЮ. АЛЕ КОЛИ НЕВІСТКА ПОДАЛА ГАРЯЧЕ, ОБИДВІ ЗАНІМІЛИ ВІД ПОБАЧЕНОГО… 🧐🧐🧐
— Ну ж бо, голубонько, ворушися швидше! — командирським голосом наказала Алевтина Трохимівна, поправляючи окуляри на ланцюжку.
— Качка охолоне! Ми з Інною чекати не звикли!
Карина поставила важку тарелю на обідній стіл.
Спина нила ще зранку.
Вона пів дня простояла біля плити, готуючись до приходу свекрушиної подруги.
— Сідайте з нами, Карино, — привітно запропонувала гостя, поправляючи велике намисто.
— Стіл просто королівський!
— Ще чого! — пирхнула свекруха в серветку й махнула рукою в бік дверей.
Порадисвекрухам
— Чого їй тут розсиджуватися? У мого Стасика дружина — звичайнісінька кухарка. Принеси, подай, біля духовки покрутися!
— Алевтино, ну ти й скажеш! — захихотіла приятелька.
— Невже навіть господиню за стіл не пустиш?
— А навіщо? — щиро здивувалася мати чоловіка.
— До розумних розмов ми її не залучаємо. Нехай іде на кухню, нічого тут підслуховувати!
Станіслав сидів на краєчку дивана в домашньому светрі.
Нервово ковтнув ягідного напою й утупився в тарілку.
Навіть не подумав зупинити матір.
Карина зі Стасом жили у своїй двокімнатній квартирі вже п’ятий рік.
Кредит за житло повністю виплатили минулої осені.
Більшу частину боргу погасили завдяки преміям дружини.
Карина вела бухгалтерію трьох будівельних компаній і заробляла цілком пристойно.
Мати чоловіка мешкала за три зупинки маршруткою.
Товаривагітним
От тільки колишніх колег із районної адміністрації вона збирала винятково у квартирі сина.
Власне житло берегла від зайвого прибирання.
Та й витрачатися на продукти їй зовсім не хотілося.
— Невже вона взагалі ніде не працює? — здивовано запитала Інна, накладаючи собі салат.
— Начебто ще молода жінка.
— Та яка там робота, не сміши мене! — потішалася свекруха, відкинувшись на спинку крісла.
— Сидить удома за ноутбуком, якісь цифри перебирає. Зате кухарка безкоштовна!
— І навіть не сперечається? — зацікавилася гостя.
— Нехай тільки спробує! — самовдоволено заявила Алевтина Трохимівна.
— Свиснеш — і вже біжить до плити. Велика наука — тісто місити та дека відмивати!
У Карини від образи защипало в очах.
Пальці мимоволі стиснули кухонну прихватку.
— Мама просто так жартує, — тихенько сказала вона, намагаючись не влаштовувати сварки при сторонній людині.
— Смачного вам.
— Ой, погляньте на неї, губи надула! — заторохтіла свекруха, хитро позираючи на подругу.
Порадисвекрухам
— Ти, голубонько, характеру не показуй. Чоловік тебе годує, дах над головою маєш. От і відпрацьовуй біля каструль!
— Глечик порожній, — нарешті озвався Станіслав, не підводячи очей.
— Карино, принеси ще ягідного напою з комори.
— І швиденько, дитино! — додала мати.
— В Інни вже в роті пересохло!
Карина вийшла на кухню й причинила двері.
За хвилину Стас прослизнув слідом, нібито по серветки.
— Стасе, ти чув, що твоя мама верзе? — пошепки запитала дружина.
Весільніпослуги
— Вона ж мене перед чужою людиною за прислугу виставляє!
— Карино, ну годі тобі, — пробурмотів чоловік і винувато потер потилицю.
— Мама ж не зі зла. Просто захотіла похвалитися перед колишньою колегою.
— Похвалитися тим, що я у вас безкоштовна служниця? — гірко перепитала Карина.
— Ну не починай при гостях! — скривився він.
— Тобі важко промовчати? Налий напою й не псуй вечора.
Він не був готовий поставити матір на місце.
Як і завжди, коли вона намагалася господарювати у квартирі сина та невістки.
Гості просиділи до темряви.
З’їли качку й майже всі салати.
Навіть залишки яблучного пирога склали Інні в пластиковий контейнер.
Свекруха заявила, що подрузі немає потреби ввечері стояти біля плити, якщо тут і так повно випічки.
У передпокої, біля дзеркала, мати чоловіка застібнула плащ.
На тумбочку недбало кинула вирваний із блокнота аркуш.
— Ледь не забула, голубонько! — безцеремонно сказала вона.
— Наступної суботи ми з Інною знову до вас завітаємо. Уже рік, як я на пенсії, треба відсвяткувати.
— Знову до нас? — насторожилася Карина.
— А куди ж іще? — здивувалася свекруха.
Порадисвекрухам
— Я тут меню склала. Запечеш форель, приготуєш рулетики з баклажанів і зробиш жульєн у формочках. Щоб до другої години все було гаряче!
— А хто продукти купуватиме? — прямо запитала невістка.
— Червона риба нині недешева.
— Отакої! — обурилася Алевтина Трохимівна, поправляючи свіжу зачіску.
— Рідній матері шматка риби пошкодувала? Стасик грошей дасть, не збіднієте! Що люди скажуть, якщо я подругу за порожнім столом зустріну?
Двері за ними зачинилися.
На плиті залишилися жирні дека й брудна сковорідка.
До тарілок у кімнаті ніхто з присутніх навіть не доторкнувся, щоб допомогти прибрати.
Карина опустилася на табурет біля кухонної шафи.
Довго дивилася в одну точку на дверцятах серванта.
У скронях стукало.
Вона втомлено потерла чоло.
Зайшов чоловік, потупцював біля порога й потягнувся до залишків сиру.
— Стасе, я до твоєї мами в найми не просилася, — твердо сказала дружина.
Весільніпослуги
— Наступної суботи я до плити не підійду.
— Ну почалося! Знову за своє! — насупився Станіслав.
— Карино, давай без вистав! Мама вже перед подругою похвалилася.
— Нехай у себе вдома хвалиться, — відповіла вона.
— У неї власна квартира за три зупинки звідси.
— Та годі тобі! — відмахнувся чоловік.
— Ну постоїш кілька годин біля духовки, нічого з тобою не станеться. Їй важливо, щоб усе було розкішно, щоб не гірше, ніж в інших!
— Он як? — пильно подивилася на нього Карина.
— Отже, я у вас штатна кухарка?
— Я такого не казав, — буркнув він.
— Але маму ображати не дозволю. У суботу все має бути на столі. Розмову закінчено!
Товаридля дому
Того вечора вони більше не розмовляли.
Чоловік пішов спати до кімнати, упевнений у своїй перемозі.
Раніше дружина завжди поступалася заради спокою в родині.
Але в четвер сталося те, чого родичі зовсім не передбачили.
Карина забігла до районної поліклініки по довідку для басейну.
Інна жила в сусідньому кварталі й відвідувала тих самих лікарів.
Біля гардероба вони несподівано зіткнулися.
— Кариночко, як добре, що ми зустрілися! — зраділа приятелька свекрухи й ухопила її за рукав пальта.
Порадисвекрухам
— Я хотіла тебе про одну дрібничку попросити на суботу.
— Про яку саме? — запитала Карина.
— Коли готуватимеш рулетики з баклажанів, часнику туди не клади, добре? — попросила жінка.
— У мене від нього страшенна печія!
— То ви в суботу таки збираєтеся прийти? — уточнила невістка.
— Аякже! — хитро підморгнула співрозмовниця.
— За ті гроші, які я Алевтині у вівторок віддала, маю право й на особливе замовлення!
Карина слухала, не кліпаючи.
— Які ще гроші, Інно? — перепитала вона.
— Ну як же! — здивувалася та.
— Твоя свекруха мені все докладно розповіла. Мовляв, невістка в неї хитра, безкоштовно для чужих гостей готувати нізащо не стане!
— Вона так і сказала? — тихенько запитала Карина.
— Слово в слово! — підтвердила гостя.
— Поскаржилася, що тобі й на форель гроші дай, і за роботу біля плити заплати. Без оплати ти, мовляв, навіть пальцем не поворухнеш!
— Цікаво виходить, — протягнула Карина.
— І багато ви їй передали?
— Та чимало! — гордо відповіла жінка.
Читатиісторії
— Ми з нею у вівторок біля банкомата зустрілися. Я дала їй товстенький конверт із грошима на продукти й твою роботу, а вона мала все організувати. Невже тобі ще не передала?
Ось воно що!
Свекруха не просто вирішила пожити за чужий рахунок.
Вона ще й витягла з приятельки готівку нібито на оплату роботи найманої кухарки.
— Чому ж не передала? — хитро всміхнулася Карина, уже обмірковуючи план.
— Усе буде якнайкраще, Інно. Приходьте в суботу рівно о другій!
— І без часнику, дитино! — нагадала та.
— Обов’язково, — пообіцяла невістка.
— Жодного зубчика не покладу.
Карина вирішила як слід провчити нахабну родичку.
Нагода випала просто чудова.
У суботу зранку Стас поїхав до гаража міняти шини.
Повернувся за пів години до приходу гостей.
Із кухні смачно пахло вареною картоплею та свіжим кропом.
На обідньому столі лежала ситцева скатертина, стояли святкові тарілки із серванта й келихи.
Товаридля дому
— О, бачу, ти вже заспокоїлася! — зрадів чоловік, зазираючи до кімнати.
— Я ж знав, що ти в мене довго не сердишся!
— Звичайно, Стасе, — весело відповіла дружина.
— А куди ж я подінуся?
— Отож-бо! — задоволено потер руки він.
— Побурчиш трохи для годиться, а потім однаково наготуєш. Мама буде в захваті!
— Ще й у якому, — погодилася Карина.
— Мий руки й сідай. Зараз гостей зустрічатимемо.
Рівно о другій у передпокої пролунав дзвінок.
На порозі стояла сяюча Алевтина Трохимівна, а за нею — причепурена подруга.
Мати чоловіка зняла плащ і повісила на гачок біля дверей.
Товаривагітним
Під плащем красувалася обновка — пухнаста в’язана жилетка з блискучими нитками й велика брошка зі стразами.
— Ну що, голубонько, приймай гостей! — із порога наказала свекруха, навіть не привітавшись.
— Інна від самого ранку нічого не їла. Місце для форелі берегла!
— Ой, Алевтино, і не кажи! — підхопила гостя, проходячи до столу.
— Такі пахощі ще на сходах, що аж слинка тече. А жилетка в тебе таки чудова, недарма на ярмарок ходила!
— Я собі поганого не куплю, — гордовито випросталася мати чоловіка й усілася на чолі столу.
— Стасику, синку, посунься. А ти, Карино, не стій стовпом!
— Зараз усе подам, — відповіла господиня.
— То швидше ворушися! — поквапила родичка.
— Подавай закуски, жульєн неси гарячим, а рибку наріж дрібніше!
Карина вийшла до передпокою й за хвилину повернулася.
Одягнена вона була зовсім не по-домашньому.
Строгі штани.
Шовкова блузка.
Туфлі на підборах.
В одній руці несла старий чавунний казанок, а в другій — трилітрову банку солоних огірків, фартух із полуничками та аркуш із блокнота.
Вона поставила казанок просто посеред скатертини.
Поруч поставила банку із соліннями.
І зняла кришку.
Над столом піднялася пара від звичайної картоплі в лушпинні, яка подекуди потріскалася під час варіння.
Товаридля дому
Алевтина Трохимівна витріщила очі.
Станіслав аж повітрям поперхнувся й випростався на стільці.
— Це… це що за обід такий?! — обурено вигукнула свекруха, тицяючи пальцем у казанок.
— Ти при своєму розумі, голубонько?! Де форель? Де жульєн і рулетики з баклажанів?!
— А рулетиків немає, — навіть не кліпнувши, відповіла невістка.
— Зате, як Інна й просила в четвер біля поліклініки, усе без часнику!
Гостя насторожилася й скоса подивилася на подругу.
— Зачекай, Кариночко, — стривожено втрутилася вона.
— Як це немає рулетиків? А де ж усе інше за списком?
— От і мені цікаво, де воно! — уїдливо сказала Карина й поклала аркуш із меню перед матір’ю чоловіка.
— Ви мене минулої суботи при гості ким назвали? Безкоштовною кухаркою, якій варто лише свиснути — і вона побіжить до плити?
— Та мало що я тоді сказала! — побагровіла родичка й грюкнула долонею по столу.
— Ти мені тут вистав перед людьми не влаштовуй! Негайно неси нормальну їжу з духовки!
— Духовка холодна ще з минулої суботи, — неквапливо повідомила господиня.
— Безкоштовна кухарка звільнилася. А гроші на форель шукайте в кишенях свекрухи!
Порадисвекрухам
— Які ще гроші? — отетерів Станіслав.
— Про що ти взагалі говориш?
— А ти у своєї мами запитай, — порадила дружина.
— Адже, як Алевтина Трохимівна пояснила подрузі у вівторок, платна кухарка без передоплати навіть пальцем не поворухне!
У кімнаті стало так тихо, що було чути, як на кухні капає вода з крана.
Інна повернулася до колишньої колеги.
Обличчя гості почало стрімко червоніти.
— Алевтино, як це розуміти? — наполегливо запитала вона.
— Я ж тобі у вівторок біля банкомата чималу суму готівкою в руки віддала!
— Мамо, ти взяла в неї гроші? — витріщився на матір Стас.
— Та зачекай ти, Стасику! — відмахнулася гостя.
— Вона ж мені розповідала, що Карина у вас розрахункова! Мовляв, їй і на червону рибу треба дати, і за роботу біля плити доплатити!
Мати чоловіка осіклася.
Товаривагітним
Рот її трохи розтулився.
Пальці нервово смикали ланцюжок від окулярів.
— Інно… ну чого ти починаєш… — затнулася вона, вкриваючись червоними плямами від шиї до чола.
— Може, ми просто одна одну не так зрозуміли! Я ж… я на потім відклала!
— На яке ще «потім»?! — заверещала приятелька, підхоплюючись із місця.
— На оцю в’язану жилетку й брошку з ярмарку ти мої гроші відклала?!
— До чого тут жилетка?! — спробувала виправдатися свекруха.
— Вона зовсім недорога!
— Ах, недорога?! — не вгамовувалася гостя.
— Отже, з мене гроші витягла нібито на святковий обід, невістку обмовила, а сама за мій рахунок причепурилася?! Думала чужими руками все зробити й ще й нажитися?!
Кулінарнірецепти
— Карино, навіщо ти це при гостях затіяла?! — нарешті вибухнув чоловік, підводячись із дивана.
— Не можна було тихо розібратися?! Ти ж маму ганьбиш!
— Я ганьблю? — перепитала дружина, дивлячись йому просто у вічі.
— Твоя мати тиждень тому прилюдно назвала мене прислугою. Обманом узяла з подруги гроші за мою роботу й привласнила їх. А ганьблю її, виходить, я?
— Та я ж зі Стасиком потім розрахуватися хотіла! — заголосила свекруха, розводячи руками.
— Подумаєш, обновку собі купила! А ти навмисне все підлаштувала, щоб матір перед людьми осоромити!
— Що посіяли, те й пожнете, — відрізала Карина й акуратно поклала фартух із полуничками на край столу перед чоловіком.
— Ось ваш робочий одяг, дорогі родичі. Картопля зварена, огірки відкриті. А за фореллю та жульєном — ласкаво прошу до плити!
— Ти куди це зібралася?! — крикнув їй услід Станіслав.
— У мене на третю годину квиток у кіно й зустріч із подругою в кав’ярні, — відповіла вона вже з передпокою.
Сімейнівідносини
— Самі купуйте, самі ріжте, самі подавайте. Смачного вам!
Карина взяла з тумбочки лаковану сумочку й вийшла на сходовий майданчик.
За дверима відразу пролунали обурені вигуки гості.
Інна вимагала негайно повернути їй готівку або знімати обновку просто за столом.
Минуло півтора місяця.
Настав вогкий листопад.
У квартирі Карини та Станіслава запанували зовсім інші порядки.
Мати до сина більше не навідувалася.
Приятелька не лише змусила її повернути всю суму до останньої гривні тієї ж суботи.
Вона ще й розповіла історію про «платну кухарку та ярмаркову обновку» всім знайомим із колишньої районної адміністрації та поліклініки.
Алевтина Трохимівна страшенно образилася на невістку й скаржилася сусідам на її черствість.
Кулінарнірецепти
Однак запрошувати гостей до чужої квартири більше не наважувалася.
Стас цілий тиждень дувся й ходив похмуріший за хмару.
Усе чекав, коли дружина перестане сердитися.
Але коли в каструлях удруге поспіль виявилося порожньо, чоловік нарешті зрозумів, що жарти скінчилися.
Тепер на вихідних він сам чистив картоплю біля мийки й нашвидкуруч смажив собі оладки.
А якщо мати вимагала уваги, купував у кулінарії курку-гриль і їхав до неї маршруткою сам.
Без дружини.
І без чужих гостей.
КІНЕЦЬ.
