В Україні посилять перевірку всіх клієнтів банків і фінансових установ. Вже 28 квітня вступить в силу новий закон про фінансовий моніторинг. Частина операцій можуть заблокувати, а з клієнтів зажадають додаткові документи.
Про те, кого і як перевірять, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Які операції перевірять?
Фінансовий моніторинг може торкнутися будь-якого клієнта банку. При цьому частина операцій обов’язкове для перевірки згідно із законом. Йдеться про:
операції з готівкою (переклад, поповнення рахунку, отримання коштів, розрахунок за операцію);
всі операції фізосіб-підприємців (ФОП), юридичних осіб, які зареєструвалися протягом останніх трьох місяців;
обмін банкнотами, переказ коштів за кордон;
фінансові операції з клієнтами з високим рівням ризику;
всі операції на суму від 400 тис. грн та ін.
Крім того, щоб проводити перекази на суму від 5 тис. Грн, потрібно обов’язково пройти ідентифікацію. Тобто банк або фінансова установа обов’язково повинні “познайомитися” зі своїм клієнтом, перевірити його документи.
“З 28 квітня 2020 року встановлюються оновлені вимоги до переліку інформації про платника і одержувача, яка повинна супроводжувати переказ коштів, однак це, за оцінками Національного банку, що не буде істотного впливу на здійснення переважної більшості операцій з переказу коштів”, – заявили в прес- службі НБУ. Ці норми не торкнуться:
оплату комуналки;
оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів і платежів (незалежно від суми), а також на кредити в сумі до 30 тис. грн;
переклади для оплати товарів і послуг, здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переклад (незалежно від суми);
всі готівкові перекази в межах України в сумі до 5 тис. грн;
зняття коштів зі свого рахунку.
Що, якщо банк перевірить операцію і виникнуть підозри?
Операцію можуть заблокувати до моменту з’ясування обставин. Як розповів OBOZREVATEL економіст Василь Невмержицький, який також працює в одному з великих банків, щоб підтвердити легальність угоди, доведеться надати додаткові документи.
Наприклад, підтвердити джерело походження коштів. Це може бути податкова декларація, документи, які підтверджують продаж автомобіля, нерухомості і т.п.
“У банку є два види моніторингу. Обов’язковий, який передбачений законом, і необов’язковий, який банк для себе розробляє сам. Умовно йде розподіл по клієнтурі і розуміння його доходів. Якщо, наприклад, у вас зарплата п’ять тисяч гривень і вам приходить велика сума, операцію можуть заблокувати. в такому випадку краще заздалегідь подзвонити в банк і сказати: “згідно ось цього договору, я буду проводити транзакцію, чи є у вас питання?” – розповідає економіст.
“Якщо, наприклад, у вас зарплата п’ять тисяч гривень і вам приходить велика сума, операцію можуть заблокувати. В такому випадку краще заздалегідь подзвонити в банк і сказати:” згідно ось цього договору, я буду проводити транзакцію, чи є у вас питання? ” – розповідає економіст.
Банки перетворюються в Cемейная лікарів, розповідає Невмержицький, вони повинні зібрати інформацію про своїх клієнтів, перш ніж надавати будь-яку послугу.
У ПриватБанку розповідають: “У зв’язку з вступом нового закону в силу багато процесів в країні і в банку будуть змінюватися, і банк працює над цим. Але на поточний момент немає можливості точно сказати” було-стало “в зв’язку з тим, що не всі інструкції отримані від НБУ та реалізовані або готові до реалізації в банку. Але можна стверджувати, що у банку залишаються зобов’язання по контролю за операціями клієнта “.
Бюджет щороку втрачає мільярди гривень через операцій в тіні. Причому стосується це як фізичних, так і юридичних осіб. У той час як бізнес відмиває гроші через фейковий операції, прості українці отримують зарплати “в конвертах” і при цьому ще й претендують на субсидії.