Одержувач субсидії, який не мав наміру навмисно приховати інформацію про більшу кількість зареєстрованих в квартирі осіб, які не буде примусово повертати отримані кошти у вигляді житлових субсидій, передає Юрліга.
Як повідомляється, законодавець пов’язує повернення зайво отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії, саме з недобросовісністю набувача, яку повинен довести позивач.
Відповідні положення містяться в постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі № 332/2805/18.
Відзначається, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову управлінню соціального захисту населення про стягнення зайво виплаченої субсидії. Однак апеляційний суд це рішення скасував та прийняв нове, задовольнивши позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідачка надала управлінню недостовірні дані про кількість зареєстрованих в квартирі осіб.
Верховний Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував рішення апеляційного суду і залишив в силі рішення суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 1215 ЦК встановлено, що не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існуванню, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність розрахунків, за якими була проведена виплата, а також сумлінність набувача презюмують.
Апеляційний суд виходив з того, що в декларації на отримання субсидії відповідачка подала недостовірні дані щодо зареєстрованих осіб в квартирі, а саме вказала неповнолітнього сина 2008 року народження, який фактично був зареєстрований за вказаною адресою пізніше.
Однак з таким висновком погодитися не можна з огляду на таке.
Законодавець пов’язує повернення зайво отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії, саме з недобросовісністю набувач, яку згідно зі ст. 81 ЦПК повинен довести позивач.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач не довів недобросовісність в діях відповідачки, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог.
Звертаючись до управління соціального захисту населення із заявою про призначення субсидії, відповідачка вказала трьох осіб, які проживають в квартирі, зокрема, вказала неповнолітнього сина 2008 року народження, який відповідно до ч. 4 ст. 29 ГК проживає разом з матір’ю, що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на відсутність умислу у відповідачки на умисне подання інформації про більшу кількість зареєстрованих в квартирі осіб, фактичні обставини справи, які свідчать, що відповідачка на момент вирішення питання про отримання субсидії проживала разом з двома синами, а також виходячи з необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами держави і втручанням в права відповідачки, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для примусового повернення отриманих відповідачем коштів в виді житлової субсидії.