Про це 24 Каналу розповіла голова Антикорупційного центру “Межа” Мартина Богуславець, зауваживши, що виїзд Кравченка за кордон став ціною за підписання підозри директору НАБУ. За її словами, очільнику Офісу генпрокурора фактично відкрили “зелений коридор” у обмін на спробу заблокувати роботу антикорупційних органів.

Як Кравченка випустили з країни?
Мартина Богуславець переконана, що рішення підписати підозру керівнику НАБУ було для Кравченка політичним самогубством. Розуміючи наслідки цього кроку, посадовець вимагав для себе гарантій особистої безпеки та безперешкодного виїзду з України.

Це була ціна, яку виставив Кравченко за те, що він підпише підозру директору НАБУ. Йому відкрили “зелений коридор” у контексті того, що він собі вигадав відрядження, на яке його ніхто не запрошував, в спікерах його ніде нема,– наголосила голова Антикорупційного центру “Межа”.Державні організації

Експертка підкреслила, що колишній очільник відомства залишив країну вночі, показавши прикордонникам документ про нібито міжнародну поїздку. Однак у списках спікерів чи учасників заявлених заходів у Франції його прізвища немає.

Ця ситуація наочно продемонструвала необхідність негайного ухвалення законопроєкту про відкритий конкурсний відбір очільника Офісу генерального прокурора. Міжнародні партнери наполягають на реформуванні системи, аби посади такого рівня не ставали інструментом політичних торгів.

Запис Це хитрий обмін: в Антикорупційному центрі розповіли, як Кравченка випустили з країни спершу з'явиться на Звістка.

Про це повідомили у пресслужбі ВАКС.

«Слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання прокурора САП і подовжив термін дії процесуальних обов’язків, покладених на колишнього керівника Офісу пезидента України на 60 днів», — йдеться у повідомленні.

Підозрюваний і надалі зобов’язаний:

прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора або суду;
повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну місця проживання чи роботи;
не залишати межі населених пунктів, визначених судом;
здати на зберігання до відповідних державних органів паспорт для виїзду за кордон, дипломатичні паспорти та інші документи, що дають право на перетин держкордону;
не спілкуватися з особами, які містяться в ухвалі слідчого судді, зокрема іншими підозрюваними і свідками, щодо обставин, зазначених у повідомленні про підозру.
Водночас, зазначається, що ВАКС зняв з Андрія Єрмака електронний браслет після висновка незалежного медичного спеціаліста

«Відповідно до пояснень, подальше носіння електронного засобу контролю може становити загрозу для життя і здоров’я особи. Ця обставина стала однією з підстав, з яких ВАКС відмовив у подовженні цього процесуального обов’язку», — пояснили в антикорупційному суді.

Запис З Єрмака зняли електронний браслет через “загрозу для життя”: подробиці спершу з'явиться на Звістка.

Єлизавета Івахненко, яка фігурує у справі НАБУ «Карфаген» про відмивання коштів та кришування колцентрів посадовцями Офісу Генерального прокурора як «Муза», звернулася до суду, аби їй пом’якшили запобіжний захід.

Про це повідомляє «Радіо Свобода».

«Муза» Івахненко просить у суді пом’якшити запобіжний захід
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не задовольнила скаргу адвокатів і залишила під вартою Єлизавету Івахненко.

Для підозрюваної зберегли попередньо визначену заставу — 20 мільйонів гривень.

Під час судового засідання сторона захисту наполягала на пом’якшенні запобіжного заходу. Адвокати клопотали про застосування особистого зобов’язання або цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслета.

Також захист просив про істотне зменшення застави. Адже, за їхніми словами, застава неспівмірна зі статками дівчини. Офіційні доходи Івахненко сягають 3 млн 388 тис. 159 грн, тоді як призначена судом застава у 20 млн грн орієнтовно в шість разів перевищує цю суму.

Утім, судді залишили попереднє рішення без змін.

Фігурантка кримінальної справи «Карфаген» відкидає всі звинувачення. Вона не визнає власної провини та заявляє, що нічого не знала про існування злочинної організації.

«Муза» зі справи НАБУ «Карфаген»: хто це така
Нагадаємо, НАБУ та САП викрили злочинне угруповання в межах спецоперації «Карфаген». За даними слідства, посадовці Офісу Генерального прокурора разом із цивільними спільниками регулярно отримували хабарі за «кришування» шахрайських колцентрів та легалізували мільйонні тіньові доходи.

Однією з ключових фігуранток розслідування є 24-річна одеситка Єлизавета Івахненко, яка фігурує на оприлюднених детективами записах під псевдонімом «Муза».

За версією обвинувачення, Івахненко була близькою особою заступника начальника департаменту ОГП Сергія Кропиви, який, за даними слідства, очолював це угруповання. Публічно їхні шляхи перетиналися ще у травні 2025 року на форумі «Синергія Півдня», коли Кропива обіймав посаду заступника голови Одеської ОВА, а Івахненко представляла Одеську юридичну академію. Вже наприкінці липня 2025 року дівчина зареєструвала ФОП у галузі права.

«Муза» демонструвала стрімкий кар’єрний зліт: у навчальному році 2024/2025 вона стала заступницею декана факультету кібербезпеки та інформаційних технологій Одеської юридичної академії, паралельно навчаючись в аспірантурі.

Разом із цим суттєво зросли й статки дівчини. У червні 2025 року вона стала власницею Mercedes-Benz EQE 350, а в жовтні придбала нежитлове приміщення площею понад 150 кв. м у Печерському районі Києва. Крім того, у січні 2026 року квартира на 64,5 кв. м в Одесі з’явилася у власності її матері.

На аудіозаписах НАБУ «Муза» відверто обговорює з «Канцлером» дороговартісне майно та запитує, чи потрібно видаляти публікації про свої речі, згадуючи бренди Loro Piana, Miu Miu, Porsche, годинники Audemars Piguet за близько 60 тисяч доларів, суми та прикраси. ЗМІ та антикорупційні організації підтвердили збіги між деталями на плівках слідства та фотографіями в соцмережах дівчини, зокрема, золотою підвіскою з діамантами Messika.

7 вересня Вищий антикорупційний суд відправив Івахненко під варту з альтернативою внесення застави у 20 млн грн.

Запис «Муза» зі справи «Карфаген» попросила зменшити заставу: що відповів суд спершу з'явиться на Звістка.

Винищувачі місії повітряної поліції НАТО знищили безпілотник, який у ніч на 15 вересня порушив повітряний простір Литви – апарат увійшов на територію країни з боку Білорусі. Це перше бойове перехоплення такого роду в історії країни, повідомляє литовське суспільне мовлення LRT.  glavred.netЧас і календарі

Близько опівночі збройні сили Литви повідомили про потенційну повітряну загрозу (жовтий рівень). Жовтий рівень повітряної загрози означає превентивну готовність – потенційну загрозу відстежують, але напад не здійснюється. У повідомленні зазначалося, що мешканцям слід сховатися в укриття, якщо ситуація перейде на червоний рівень небезпеки.

Попередження надійшли на мобільні телефони мешканців Вільнюса, а також Тракайського, Електренайського та Каунаського районів.

Паралельно компанія Lithuanian Airports (LTOU) оголосила про обмежене використання повітряного простору аеропорту Вільнюса. Через інцидент затримали щонайменше два рейси – з Анталії та Рейк’явіка, повідомляє Delfi. Про факт перехоплення дрона винищувачем у литовському повітряному просторі повідомляло й агентство Reuters з посиланням на національний центр управління.

Дрон було знищено

Про знищення цілі незабаром після півночі повідомив голова Центру управління кризовими ситуаціями Вілмантас Віткаускас. За його словами, інформація про результат операції надійшла буквально за хвилину до ефіру.

“Так, хвилину тому я отримав інформацію про успішне знищення дрона в Каунаському повіті”, – сказав Віткаускас.

Маршрут дрона вдалося відстежити ще до перехоплення.

“Так, з Білорусі. Потім Лентваріс, Тракайський район, саме звідти об’єкт рухався на захід”, – уточнив керівник центру.

Інформації про постраждалих або завдані збитки поки немає. Сам збитий апарат ще не знайдено: він впав у сільській місцевості, імовірно – поруч із селом Праткунай. Пошуками займаються військова поліція та інші служби.

Тип апарата та мета польоту поки що невідомі

Головне питання для литовських військових – чим саме був об’єкт, що перетнув кордон, і навіщо його запускали.

“Військам належить визначити, що це за безпілотник, які його параметри та якою була мета польоту”, – зазначив Віткаускас.

Раніше знищення дрона силами ППО Альянсу підтвердив міністр оборони Робертас Каунас. У публікації у Facebook він звернувся і до пілотів, і до цивільних.

“Дякую пілотам союзників, литовським військовим та всім відповідальним установам за професійну та своєчасну реакцію. Прошу мешканців зберігати спокій і не наближатися до підозрілих об’єктів або уламків”, – написав Каунас.

Реакція президента Литви

Оперативність Альянсу окремо відзначив і президент Литви Гітанас Науседа, який повідомив про перехоплення в мережі X.

“Безпілотник, який щойно увійшов у повітряний простір Литви, був збитий винищувачами НАТО. Дякую особовому складу Альянсу за оперативну реакцію”, – написав він.
Глава держави підкреслив, що на тлі посилення російської агресії проти України така готовність є життєво важливою для регіону, і запевнив: разом із союзниками Литва захищатиме власне небо.Українська економіка

Як писав Главред, країна-агресор Росія посилює гібридні загрози щодо Європи. За даними західних джерел, країна-агресор одночасно проявляє активність у різних напрямках – від підводної інфраструктури НАТО до повітряного простору країн Європи. Детальніше читайте в матеріалі: Кремль може відкрити новий фронт: як РФ перевіряє “червоні лінії” НАТО.

Кремль може розпочати вторгнення в країни Європи

Американська розвідка допускає ймовірність військового нападу країни-агресора Росії на країну НАТО в період з осені 2026 року по 2029-й. Про це пише видання The Atlantic.

Однак існує й другий сценарій, згідно з яким Москва обмежиться диверсіями та залякуванням – і саме така гібридна кампанія є тією війною, до якої прагне Кремль і яку він може собі дозволити.Політика Росії

“Частиною цієї стратегії є нагнітання страху перед прямим ударом по європейських союзниках Києва. Формально Москва не підтягувала війська до кордонів країн Альянсу, а цього тижня Володимир Путін запевняв Дональда Трампа, що у Росії немає “жодних агресивних намірів щодо європейської державності”, – йдеться у статті.

Запис Винищувачі НАТО збили дрон над Литвою: вторгнення відбулося з боку Білорусі спершу з'явиться на Звістка.

Кремль висунув дві умови для можливого енергетичного перемир’я з Україною. Водночас у Москві назвали саму ідею Трампа щодо припинення ударів по енергооб’єктах “дуже гарною”. Про це повідомив речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистським ЗМІ. glavred.net

У Кремлі пов’язують перспективи домовленостей не лише з припиненням атак на енергетичні об’єкти. Москва окремо порушує питання роботи нафтоналивного флоту та доступу російських енергоресурсів на світові ринки.

“Справа в безперешкодному доступі цих нафтопродуктів на світові ринки. А тут необхідно забезпечити безпечне торговельне мореплавання, морехідство для нафтоналивних суден. Київський режим поки що не схильний до того, щоб гарантувати таку безпеку”, – сказав Пєсков.

За його словами, Москва вважає недостатнім лише захист нафтопереробних заводів і нарощування виробництва пального. Пєсков стверджує, що ключовою проблемою для світового ринку залишається можливість вільно постачати російські нафтопродукти.

“І друге, що потрібно зробити, – це, звичайно, скасувати санкції. Ці незаконні обмеження на постачання енергоресурсів у світ”, – сказав речник воєнного злочинця Путіна.
Представник Кремля також заявив, що Москва нібито прагне стабілізації внутрішнього паливного ринку. За його словами, російські НПЗ уже працюють у межах комплексних заходів із захисту енергетичних об’єктів.

Водночас Пєсков заявив, що головний інтерес Кремля стосується саме зовнішніх ринків. Він також вказав на те, що можливе повернення російського газу до Європи залежатиме від того, наскільки це буде вигідно самій Росії.Читай Урядові Звіти

Пєсков назвав ініціативу щодо енергетичного перемир’я позитивною та повідомив про контакти Москви з Вашингтоном.

“Так, ми бачимо. Ми загалом, безумовно, вважаємо це дуже гарною ідеєю, гарною ініціативою. Ми перебуваємо в контакті з американцями. Ми завжди на боці мирних рішень”, – цинічно заявив він.

Експерт назвав реальний сценарій переговорів з РФ

Швидкого перемир’я між Україною та Росією після виборів у РФ 20 вересня очікувати не варто, а переговорний процес може залишатися радше демонстрацією дипломатичної активності США, ніж шляхом до масштабної угоди. Про це повідомив керівник Центру громадської аналітики “Вежа”, голова благодійного фонду “Нова дорога” Валерій Клочок в інтерв’ю Главреду.

“Кушнер фактично проговорився під час прес-конференції у Києві, коли сказав: якщо нам вдасться щось зробити до зими, це буде дивом. Тобто вони самі не розраховують на припинення вогню протягом найближчого місяця двох чи трьох”, – зазначив Клочок.
Водночас активізація дипломатичних контактів має окремий політичний вимір для адміністрації Дональда Трампа. За оцінкою Клочка, американському президенту важливо демонструвати поступ у зовнішній політиці, особливо на тлі складної ситуації навколо Ірану.Російські медіа

“Я не бачу, щоб вони всерйоз розраховували на швидкий результат. Швидше йдеться про переговори заради переговорів. Процес має рухатися, тому що Трампу треба показувати, що щось відбувається. Він має таку зовнішню політику. Тим більше, з Іраном у нього дуже складна ситуація, тож десь треба показати результат”, – сказав аналітик.

При цьому повністю безрезультатними контакти між сторонами можуть не бути. Клочок допускає досягнення окремих домовленостей, які стосуватимуться конкретних типів ударів або обмежених військових дій.

“Я не виключаю, що, наприклад, можуть домовитися про припинення ударів по НПЗ. Російська нафта краще поступатиме на ринок, ціна може знизитися, і Трамп скаже: бачите, я вплинув на ситуацію. Заборона на глибинні удари також може стати одним із аргументів на переговорах. І це вже вияв нашої суб’єктності”, – підсумував Клочок.

Запис В Кремлі назвали умови енергетичного перемир’я – що вимагають від України спершу з'явиться на Звістка.

Розповідаємо в цій статті, коли переводимо годинники на зимовий час 2026 року, о котрій це треба зробити та в який бік повернути стрілки.

Коли переводять годинники на зимовий час 2026 року
Цьогоріч перехід на зимовий час відбудеться в ніч проти неділі, 25 жовтня.

Згідно з чинним законодавством, переведення годинників припадає в Україні на останню неділю жовтня.

В ніч переходу потрібно буде о 04:00 ранку перевести стрілки годинника назад, тобто на 03:00. Таким чином, ця доба фактично стане довшою на одну годину і українці зможуть поспати трошки довше.

Чи потрібно переводити годинники вручну
Не всі сучасні пристрої потребують переведення вручну. Так, смартфони, планшети, смартгодинники, комп’ютери зроблять це самостійно, щоправда, лише за умови, що в їхніх налаштуваннях активована автоматична зміна часового поясу й дати.

А ось механічні настінні годинники, будильники та деякі старі електронні пристрої доведеться переводити вручну.

Чому в Україні досі не скасували перехід на зимовий і літній час
Тема сезонної зміни годин уже неодноразово порушувалася і кілька років залишається дискусійною. У липні 2024 року Верховна Рада України навіть підтримала законопроєкт №4201, згідно з яким переведення годинників припинялося. Передбачалося, що після останнього осіннього переходу Україна не повернеться до літнього часу, а залишатиметься на зимовому.

Однак закон так і не набув чинності. Як результат, українці продовжують переводити стрілки годинників двічі на рік.
Коли переводять годинники на зимовий час 2026 року?

В Україні перехід на зимовий час відбудеться у ніч проти 25 жовтня 2026 року. О 04:00 годинники потрібно буде перевести на 03:00, тобто на годину назад.

Куди переводити годинник на зимовий час — вперед чи назад?

Восени годинники переводять назад на одну годину. 2026 року о 04:00 потрібно буде встановити 03:00. Таким чином, перехід на зимовий час подарує українцям додаткову годину для сну або відпочинку.

Запис Перехід на зимовий час 2026 року: коли переводять годинники в Україні та чи спатимемо на годину довше спершу з'явиться на Звістка.

Президент РФ Володимир Путін переніс головну зовнішньополітичну конференцію з Сочі до Москви через побоювання щодо безпеки на тлі активізації українських далекобійних ударів. tsn.uaВиконавча гілка влади

Про це пише Financial Times із посиланням на чотири джерела, знайомі з ситуацією.

Йдеться про щорічне засідання Валдайського дискусійного клубу, яке має відбутися наприкінці вересня — на початку жовтня. Спочатку близько 120 гостей запросили до Сочі, однак минулого місяця їх повідомили про зміну місця проведення.

За словами двох джерел FT, на перенесенні конференцію наполягла служба безпеки Путіна.

Зміна планів відбулася на тлі посилення української кампанії далекобійних ударів по території Росії. Влітку Україна атакувала нафтопереробні підприємства поблизу Сочі та інших чорноморських курортів.

Минулої п’ятниці українські сили також завдали удару по НПЗ неподалік міжнародного аеропорту Сочі. Через це скасовували рейси, а над містом здійнявся великий стовп чорного диму.Час і календарі

Сам російський очільник останнім часом майже припинив їздити до Сочі. Від часу проведення Валдайського форуму торік на початку жовтня він там не з’являвся, а за останні два роки відвідав регіон лише двічі.

Для порівняння, 2021-го, ще до повномасштабного вторгнення до України, Путін приїжджав до Сочі 24 рази.

2026 року російський президент більшість часу проводить у Москві, Санкт-Петербурзі та своїй резиденції на Валдаї.
Financial Times зазначає, що зміна місця проведення форуму свідчить про зростання занепокоєння Кремля через можливість ударів українських безпілотників середньої та великої дальності.

Україна за останні роки суттєво наростила власні далекобійні можливості. За даними видання, Київ уже здатен уражати енергетичні й логістичні об’єкти навіть у районах на відстані понад 3000 км від України.

Валдайський форум вважається одним із ключових майданчиків зовнішньої політики Кремля. Традиційно в останній день конференції Путін проводить тривалу сесію запитань і відповідей.Російська економіка

Війна в Україні обертається проти Путіна — останні новини

У ніч проти 15 вересня під ракетною атакою опинився Таганрог у Ростовській області РФ. Попередньо ціллю став Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Берієва, де ремонтують і модернізують військові літаки, зокрема А-50 та Ту-95МС.

Після удару місцеві мешканці публікували кадри пожежі на території підприємства. Україна вже атакувала цей авіаційний комплекс 2024-го та наприкінці 2025 року.

Паралельно проблеми для РФ зростають і на фронті. Російські воєнні блогери дедалі частіше критикують власне командування через ситуацію поблизу Лимана та звинувачують його в неправдивих повідомленнях про просування військ.

За даними Інституту вивчення війни, російські мілблогери визнають українські контратаки на цьому напрямку та дедалі частіше говорять про погіршення ситуації для військ РФ.

Запис Українські удари змусили Путіна тікати з Сочі — Financial Times спершу з'явиться на Звістка.

Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що війна проти України нібито могла завершитися ще рік тому. Цьому завадили США та європейські країни, які нібито відмовилися від домовленостей, досягнутих під час зустрічі Путіна та Трампа на Алясці у серпні 2025 року. Про це пишуть російське пропагандистське агентство ТАСС. glavred.net

“Якби американці не відступили від домовленостей Анкориджа, якби Європа не відтягнула ці домовленості, ми б уже рік жили без війни. Це ось очевидний факт, тому робіть висновки самі”, – заявив російський міністр.

Водночас Лавров вкотре цинічно заявив, що Москва нібито ніколи не відмовлялася від переговорів. За його словами, всі попередні переговорні процеси начебто переривалися не з ініціативи Росії.
Крім цього, глава МЗС країни-агресора заявив, що переговори можна відновити, “якщо наші колеги будуть готові” і додав, що “нам (Росії – ред.) є що сказати”.

Він також стверджував, що Москва нібито готова шукати “розумні компроміси”, однак водночас повторив вимоги Кремля щодо НАТО та України. Зокрема, Лавров заявив про необхідність “забезпечити безпеку” Росії, не допустити НАТО до її кордонів та захистити права росіян і російськомовних.Українські новини

За словами Лаврова, Росія нібито готова до двостороннього та тристороннього формату переговорів. При цьому він прямо заявив, що Москва не має наміру припиняти агресію проти України на час переговорного процесу.

Як США можуть вплинути на переговори – думка експерта

Керівник Центру громадської аналітики “Вежа” Валерій Клочок назвав конкретну ознаку, яка може свідчити про перехід переговорного процесу щодо завершення війни в Україні у змістовну фазу. За його словами, показовою стане заява США та Європи про готовність послабити або скасувати частину санкцій проти Росії, зокрема в енергетичній сфері.

“Якщо вони скажуть: ми готові, наприклад, послабити санкції в енергетичній сфері, дозволити Росії продавати нафту і газ, а Європа готова це купувати на певних умовах – тоді так”, – сказав Клочок в інтерв’ю Главреду.

Експерт зазначив, що наразі таких заяв немає. Водночас, на його думку, саме послаблення санкцій може стати одним із головних питань, на якому наполягатиме Москва. Клочок додав, що зараз переговорний процес рухається передусім у напрямку повноцінного залучення європейських країн.

Він наголосив, що інтерес Європи полягає насамперед у тому, щоб війна не поширилася на її територію, тому позицію Великої Британії, Німеччини та Франції доведеться враховувати під час подальших переговорів.

Запис Лавров назвав “винних” у продовженні війни і заговорив про “компроміси” спершу з'явиться на Звістка.

Підрозділи ліквідували інфільтрованих окупантів та зачистили 85 км².

Загалом окупанти втратили на цьому етапі близько 1500 солдатів. Контрнаступальна операція триває.

Уразили РЛС на аеродромі, з якого вони запускають «Шахеди». 429 бригада «АХІЛЛЕС» спільно з 43 ОАБр уразили РЛС «Небо-М» поблизу аеродрому «Міллерово» у Ростовській області — за 175 км від лінії бойового зіткнення. «Небо-М» сканує небо на великих відстанях, аби завчасно реагувати на наші далекобійні удари. Орієнтовна вартість РЛС «Небо-М» — близько 100 мільйонів доларів.

Окупанти приклеїли компас на дрон, аби не заблукати. Здається, на системах навігації у російських БпЛА «Молнія» вирішили зекономити, а щоб хоч якось орієнтуватися у просторі, під камеру дрона приліпили компас.

Ці та інші події у прямому ефірі обговорюють наші ведучі — старший лейтенант Сергій Ліпко та капітан Катерина Біленко.

Запис Офiційно! Білецький зpобив важливу заяву. Всі на це чекали. Відео спершу з'явиться на Звістка.

Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий доповів президенту Володимиру Зеленському про новий крок українських виробників. Вони провели успішне випробування ще одного перехоплювача проти російських реактивних дронів.

Про це глава держави повідомив у Telegram. За його даними, “Шахед” був успішно уражений, але треба доопрацювати деякі аспекти керування перехоплювачем.

“Роботу продовжуємо – ще потрібен час. Дякую розробникам за активність”, – йдеться у повідомленні.Читай Урядові Звіти

Україна готує нові далекобійні операції
Зеленський зауважив, що обговорював також з Драпатим подальші військові операції та далекобійність України. Глава держави подякував Міністерству оборони України за ґрунтовний підхід до забезпечення цих операцій.

“Разом з Євгенієм Хмарою та Головнокомандувачем ЗСУ визначили наступні пріоритетні цілі, необхідний для цього обсяг засобів, заходи підготовки. Результати по далекобійному впливу на російську нафтову основу війни достатньо вагомі, і саме це додає необхідного потенціалу дипломатії”, – наголосив він.

Київ готовий до деескалації війни
Окрім цього президент України вкотре зазначив, що Україна готова робити свої деескалаційні кроки, але партнери мають забезпечити чесність країни-агресора Росії в реалізації її деескалаційних кроків щодо нашої критичної інфраструктури – довгостроково й надійно.
Яку вигоду може отримати Україна від паузи в ударах по енергетиці
Главред писав, що за словами енергетичного експерта Андрія Закревського, пауза в обстрілах вигідна обом сторонам конфлікту, але з різних причин: Києву вона дає час на підготовку до холодів, а Москві – шанс відремонтувати те, що вже пошкоджено.

Водночас тимчасове перемир’я не повинне відміняти стратегію України з тиску на РФ задля закінчення війни.Також експерт оцінив ймовірність укладення домовленості про припинення ударів на 60–70%.

Запис Україна готова робити деескалаційні кроки: Зеленський назвав умову спершу з'явиться на Звістка.